fbpx
життєві історії
Катерино, вам до мене на день народження не доведеться далеко їхати, ресторан навпроти вашого будинку, – сказала мені по телефону свекруха. Я ще здивувалася, який саме. Так, неподалік нас є один заклад, але він такий дорогий, що на одній каві розоритися можна. А потім Леся Петрівна продовжила

Катерино, вам до мене на день народження не доведеться далеко їхати, ресторан навпроти вашого будинку, – сказала мені по телефону свекруха. Я ще здивувалася, який саме. Так, неподалік нас є один заклад, але він такий дорогий, що на одній каві розоритися можна. А потім Леся Петрівна продовжила.

Просто в голові це не вкладається, – обурюється Катя. – Нам це треба! Коли у мене був ювілей – 30 років, ми тихо посиділи вдома. А свекрусі закортіло на свій день народження влаштувати пишну урочистість у ресторані, ще й найдорожчому в нашому містечку.

Катерина вже порахувала їхні розтрати і ледь не знепритомніла. Леся Петрівна зібралася із розмахом відзначати свій 55-річний ювілей.

Запросила всю рідню та друзів, — розповідає Катерина. — У результаті запрошених вийшло 25 людей. Це, даруйте, маленьке весілля. Навіщо таке влаштовувати на старості літ?

Чоловік ідею матері не схвалював, але забороняти святкування не став. Власне кажучи, як це він міг зробити. Це вибір мами та її свято. У Лесі Петрівни є чоловік, який непогано заробляє і може сплатити за подібні гуляння.

На ювілей жінка зібрала всю рідню. Адже вони так давно не бачились. А це чудова нагода побачити один одного і поспілкуватися.

– Я заробила на таке свято, — твердить Леся Петрівна. — Все життя присвятила для сина та його сім’ї. Собі у всьому відмовляла. Так на старості років хоч влаштую собі свято.

Молодша сестра підтримала її ідею.

– Лесю, ти заслужила гарне свято. Запрошуй усіх, кого захочеш.

Свекруха рада старатись і написала такий список, що голова кругом йде. Вийшло двадцять п’ять чоловік. У квартирі місця замало і розмістити таку кількість не вийде. Довелося замовляти ресторан. Чоловік цю ідею підтримав і сказав, що всі витрати бере на себе.

Я просто здивована, — обурюється Катерина, — їм гроші нікуди витрачати. Єдина онука підростає. Щодня витрати неймовірні, а вони гроші не рахують. Витрачають наліво і направо, а про сім’ю сина не думають. Як так можна? Невже на старості років усі люди так поводяться?

Подруга слухала Катерину і не ставили зайвих запитань. А ось у мене назрів один. Чому свекруха має питати дозволу у сина та невістки, де і як святкувати свій ювілей? Чому Катя не обурювалася, коли вона їм квартиру подарувала? Внучку вона балує, як може, і ні в чому їй не відмовляє. Чому молодим цього мало. Хіба так можна? Чому батьки не можу на старості років пожити у своє задоволення та відзначати свята як їм подобається? З молодих ніхто не вимагає грошей. Вони будуть як запрошені. Що в цьому поганого?

Зовсім забула про дітей, – схаменулась Леся Петрівна. – Потрібно для них солодкий стіл організувати. А то дітлахам зовсім не цікаво на моєму ювілеї буде. Ще аніматорів замовлю, щоб дітлахи не сумували.

Ще чого. Ще аніматорів їй подавай! – обурюється Катерина. — Внучці набагато скромніше день народження відзначали і бабуся не подумала їй аніматорів замовити на свято. Витрати просто величезні. Не знаю, чим свекруха тільки думає…

Фото ілюстративне