– Катю, невже ти не розумієш, жодна свекруха не буде ставиться добре до невістки, яка прийшла після розлучення з дитиною та ще й старший за неї сина? – запитала скептично Інна, наливаючи собі кави.
Я задумалася, взагалі це питання хвилювало і мене. Вадим молодший за мене на п’ять років і бере дівчину «не першої свіжості», в шлюбі вже побувала, тобто мене.
На гарячу її любов я звичайно не розраховувала, до того ж при знайомстві вона мені здалася абсолютно нормальною адекватною жінкою. Тим більше жити ми збиралися окремо, в квартирі Вадима.
Спочатку все йшло дійсно добре, ми скромно розписалися в загсі без пишного весілля. Увечері було невелике гуляння для своїх. А потім потекла звичайне, але вже сімейне життя.
Тепер ми жили втрьох, з синочком Матвієм і Вадимом. Синочок навіть іноді став називати чоловіка татом.
Вадик з першого дня подовгу возився з малюком, а потім укладав спати, там в дитячій кімнаті мої чоловіки ще про щось довго ділиться секретом.
Так що душею кривити я і заміж вийшла, щоб у сина був батько.
Приблизно через рік почалися у нас проблеми. Молодша сестра Вадима, Ольга вийшла заміж. Незабаром у пари народилася дитина. При тому, що самі батьки ніде не працювали. Оля то зрозуміло чому, не встигла інститут закінчити, а ось Андрій просто не хотів. При чому він завжди знаходив собі виправдання, стандартні відмазки ледаря.
Одного разу зателефонувала нам свекруха і попросила трохи грошей. Чоловік подивився на мене – я згідно кивнула, ну як матері не допомогти.
Увечері вона прийшла до нас за грошима і чоловік віддав їй практично всю зарплату.
Я промовчала, через тиждень очікувалася зарплата у мене, обіцяли премію, нам повинно було трапитися вистачити. Але коли я запитала Вадика, що конкретно знадобилося раптом купити свекрусі, що вона так швидко докладати зусиль, треба сказати вона сама працювала, отримувала непогану зарплату, грошей ніколи не просила, чоловік почервонів і відвернувся…
Пройшов місяць, грошей нам так ніхто і не повернув. Чоловік уперто мовчав. Гаразд, подумала я, не така вже й велика сума, щоб через неї затівати розбирання. Але настав новий місяць, свекруха вже була тут як тут і знову просила грошей!
Не дивлячись на мене, чоловік дав матері грошей, практично більше половини зарплати.
– Вадик, але ж мама не повернула нам той борг?
– Поки що ні, не може, там що то у Ольги неблагополучно, як я зрозумів.
Наступали холоди, нам потрібно було оновлювати одяг, старі зовсім зносилася, син сильно підріс за рік, в осінній комбінезон не ліз, ось і купили ми Матвійкові куртку, чобітки, мені черевики і пару раз сходили в магазин, на цьому гроші чоловіка закінчилися. Він сам залишився без обновок, теплі речі мали вже бувалий вид, але що ми могли вдіяти…
Я себе все заспокоювала, що скоро сама отримаю гроші, але моя зарплата розлетілася ще швидше: прийшли комунальні платежі, інтернет. Купила собі куртку на осінь і залишилася суща дрібниця.
Коли я знову завела розмову про борг, чоловік відрізав мовляв витрачати треба менше, тоді буде на все вистачати.
Чергову зарплату чоловіка я спланувала заздалегідь на місяць вперед. Щоб нічого зайвого не витратити, щоб нам нарешті вистачило.
Але ситуація знову повторилася, в день зарплати на порозі виникла свекруха з милою посмішкою.
– Вадим, можна у тебе трохи зайняти?…
І знову половина зарплати перекочувала в її гаманець.
– Так що відбувається то?! – не витримала я, коли двері за нею зачинилися.
Чоловік пробубонів щось під ніс і потім перестав взагалі розмовляти. А мовчати він міг довго, тільки з сином грав як і раніше.
Від безвиході я набрала подругу, вона якраз жила по сусідству з його сестрою Ольгою.
– Треба було тобі раніше зателефонувати. Все б розповіла, – сказала Інна.
Виявилося Ольга з чоловіком і дитиною живуть на гроші її матері. А оскільки своїх грошей у неї не так багато, вона з вас і тягне. Ви ж добрі, не відмовте…
І так, я бачила ваші родичі найняли няню, бачте Оля одна не справляється з дитиною. Вона слабка і тендітна, їй здоров’я не дозволяє, прости це слова твоєї свекрухи.
Я зціпила зуби, значить ніжна, протипоказано їй все, а я – кінь, а не жінка, мені можна все. Працювати на півтори ставки, обходиться без нянь, ходити в мотлох і економити кожну копійку…
Стало прикро, я аж схлипнула.
На наступний день попросилася я в гості до Ольги, наплів, що давно не бачилися, малюкові гостинець купила, він погодився.
Прийшли. І застали картину маслом: няня забавляє дитину, Оля лежить перед телевізором і гризе горішки, а чоловік її попиває пиво сидячи за комп’ютером… справжня ідилія… мені б так.
– Ой Оленько, як у тебе затишно, чисто, і коли ти все встигаєш? – подивилася я на її доглянуті руки зі свіжим манікюром.
Посиділи попили чай, вручили конструктор для дитини і пішли.
На наступний день моя вірна Інна повідомила, що до них ще приходить домробітниця три рази в тиждень!
– А їдять вони їжу з кулінарії, готові салати, напівфабрикати та інше, сама бачила там Олю вашу, закуповувалася вона. Ось куди всі ваші гроші і відлітають.
Тим часом Ольга з чоловіком благополучно злітали до Туреччини на відпочинок – подарунок свекрусі, закуповувалися речами.
***
Одного разу я повернулася раніше додому і почула як чоловік розмовляє з сестрою по телефону, він буквально кричав їй, що так більше не можна. Що чоловік її цілком може знайти роботу, а сама вона обійтися без прибиральниці і няні. Що здоров’я не дозволяє? Зварити суп і посмажити котлети – це не вагони розвантажувати.
Тут я ненавмисно рипнули дверима, чоловік скинув сестру і густо почервонів.
– Я все чула.
– Розумієш, я завжди її оберігав, як батька не стало, вона адже слабенька народилася, хвороблива… але тепер то все в порядку зі здоров’ям. Дитину он народила. Взагалі мені набридло, бачу як ти намагаєшся, вважаєш копійки і ходиш в старих речах, синові майже нічого не купуємо. Сьогодні ж поговорю з мамою…
Я обняла чоловіка, а виявилося він не такий вже мимрить, інтереси сім’ї при необхідності відстояти може!
І знаєте, більше до нас свекруха за грошима не приходила. Андрій влаштувався на роботу, трохи поплакав і поскаржившись на долю Ольга відрізалась від послуг домробітниці і няні. Ми стали бачитися частіше – я навчила її варити смачний борщ і пекти пироги. Не відразу, потихеньку Оля стала доброю господинею.
Найменше я люблю сімейні конфлікти, слава Богу тепер обходимося без них!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
