Кажу онуку по телефону:
– Якщо не будеш добре їсти, виростеш хиленьким, я тобі вчора дві тисячі в кишеню синьої куртки засунула, от візьми їх, сходи і купи собі гарного сиру, ковбаски смачної та фруктів обов’язково. Матері скажеш, я попросила зробити так. Все, бувай.
Я поклала трубку телефону, зітхнула. Ось так доводиться за підростаючим поколінням стежити, щоб харчувався добре, 12 років хлопцеві зараз – саме час набирати маси й сили, формуватися для дорослого життя.
А батьки Романа цим не займаються, особливо невістка. Ось тільки я була вчора в гостях. Невістка Женя пригощала мене пельменями з крамниці, та борщем. Спробувала борщ, якийсь незрозумілий смак, начебто перекислений зі смаком неприродним. Запитую у Жені: «за яким рецептом готувала борщ?». Вона мені відповідає: «це в магазині заморожений напівфабрикат беремо, так зручніше готувати, і коштує дешевше, ніж інгредієнти окремо закуповувати».
Я, як таке почула, мало не поперхнулася цим борщем. Кажу їй:
– Ти в цій квартирі господиня, то будь ласкава чоловіка і онука годувати і смачно і корисно, а не цими хімікатами.
Думаю те, що пельмені ці дешеві безсмачні взяла – зрозуміти ще якось можна, але що борщ у вигляді заморожених напівфабрикатів, які треба в окропі варити, то моя голова подужати таке не в змозі.
А Женя просто захихотіла, пожартувала, сказала ще, що зараз заощаджувати доводиться, бо, бачите, вона не працює, а тільки по хаті господарює. Ну ось так і погосподарювала. Я їй говорю, ну давай я тобі тоді гроші давати на нормальні продукти буду. Звісно, вона зніяковіла, відмовилася. Тоді я Ромчику дві тисячі в кишеню куртки перед виходом поклала. Нехай, думаю, якщо мати не навчила, буду на онука впливати, щоб не економив на їжі і харчувався гідно.
Просто я вважаю, що заощаджувати на якісній їжі для дитини не варто.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
