fbpx

Кілька років жили щасливо в шлюбі, а потім, якось вранці, дивлячись в дзеркало, вона заявляє: – Роби, що хочеш, а я йду до іншого! – Мовчання. Фарбується. Кудись збирається. Пішла!

Кілька років жили щасливо в шлюбі, а потім, якось вранці, дивлячись в дзеркало, вона заявляє:

– Роби, що хочеш, а я йду до іншого.

– Але як? Чому?

Мовчання. Фарбується. Кудись збирається. Іде.

Володя сидить на краю ліжка, нічого не розуміючи. Все так раптово, ні з того ні з сього. Вже день, а її досі немає. Телефон не доступний, скільки б не дзвонив – вимкнула, напевно.

В голові багато що. Тягне напитися і забутися, але стримується, сподіваючись, що повернеться. Вже вечір, а її досі немає. Обдзвонив всіх: її батьків, подруг, друзів – ніхто нічого не знає. Серце б’ється в груди, немов бажає вискочити і зупинити це безумство.

«Невже образив чим? Може винен в чомусь, але в чому?» Мозок гарячково шукає відповіді на поставлені питання, але марно.

«Роби, що хочеш», – сказала вона, але що? Як я можу прожити без неї?

Депресія. Відчай. Звалити всю провину на себе, а навіщо? Нерозумно.

Вечір. Вона повернулась. Володя знехотя піднімається з ліжка, на якій пролежав весь день – подивитися хто прийшов, хоча сам здогадується хто. Вийшов у коридор. Вона стоїть біля дверей.

– Повернулася значить?

– Так.

– Йому не потрібна?

– Кому «йому»?

– Тому, до кого пішла.

– Я у сусідки була і ні до кого не йшла. Мені потрібно було багато чого обміркувати, а пішла я, тому що хотіла, щоб зрозумів, як це важко чекати і не знати де ти.

– Так ти про той випадок, коли пізно повернувся і не подзвонив?

– І про нього теж, – спокійним тоном відповіла дружина.

– Виходить помстилася?

– Ні. Хотіла, щоб зрозумів і відчув на собі це.

– Значить не підеш від мене?

– Ні. Я ж люблю тебе.

– Я теж тебе люблю, – ласкаво сказав він і ніжно поцілував її.

Після цього випадку Володя багато чого зрозумів, а головне навчився повідомляти коханій про запізення

.Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page