Коли Богдан оголосив, що вони з Іриною готуються до весілля, я не здивувалася, вони вже давно зустрічаються. Невістка досить самодостатня жінка, при своїй квартирі і хорошій роботі, словом, сама себе забезпечує. З батьками Богдана в неї були доволі дивні стосунки. Спілкувалась з усіма родичами вона вільно, як з друзями. І ось одного разу ми були свідками її “розмови” зі свекром.
Наш племінник Богдан одружився на дівчині старшій за нього на кілька років. Майже ніхто не знав її вік до самого весілля, та й після нього теж. Лише через роки чотири дізналася, що Ірина старша за нього на шість років.
Племінник мій ровесник. Так вийшло, що у нас з братом велика різниця у віці, ось і росли з Богданом, як брат з сестрою.
Потрібно сказати, що невістка не виглядає на свої роки, значно молодше. Завжди доглянута, стежить за зовнішністю і фігурою. У шлюбі взяла правління в свої руки, інакше й не сказати.
Молоді переїхали жити в сусіднє місто, до невістки в квартиру, яку їй подарували батьки задовго до весілля.
Ірина самодостатня, завжди сама себе забезпечувала, добре заробляла, не боялася братися за нову справу.
З батьками Богдана у невістки якось дивно складалося. Вона не вела себе, як прийнято, як зазвичай. Спілкувалася з усіма нарівні, як з друзями.
Завжди давала відсіч на найменші заперечення або спроби вказати їй, як правильно жити. А брат мій, свекор Ірини, теж нетерплячий, запальний. Ось одного разу вони і не зійшлися в думці.
Я не чула початку розмови, була у дворі, на присадибній ділянці, де ми всією сім’єю смажили шашлики, діти плюхалися в басейні. А Ірина зайшла в будинок, де сидів на кухні її свекор, а мій брат.
Почувся шум, розмова на підвищених тонах. Всі аж притихли і стали вдивлятися крізь величезні скляні двері, сподіваючись, що здалося. Та не так сталося як гадалося.
– Романне Васильовичу, про що ви говорите? – крикнула невістка.
– Дорога моя, ти послухай досвідчену людину! – говорив брат.
– Досвідчену? Хочете сказати, що сина свого виховували з особистого досвіду?
– Ну давай скажемо, що так!
– Досвідчений, дивись-но! Так я в своєму житті стільки побачила, що ваш досвід разом взятий з вашим сином просто меркне на горизонті, – видала невістка, подивилася пильно в вікно і вийшла у двір, сильно грюкнувши дверима.
Всі притихли, не розуміючи того, що відбувається. Дивились лише на Богдана, на його реакцію. Чекали, до кого ж він піде дізнаватися, що таке сталося. До дружини, яка заявила про неймовірний досвід у своєму житті, чи до рідного батька.
Богдан посидів хвилини три на лавочці, трохи в стороні від мангала. Потім повернувся до нас і, наче нічого й не чув, продовжував крутити шашлик на вугіллі.
Мені теж було ніяково якось навіть щось питати. Бачила, як невістка сіла на сходинки перед входом в будинок і просто дивилася в порожнечу.
Я підійшла і запитала, чи все в порядку, може чимось допомогти, але Ірина лише махнула рукою, встала і пішла в будинок.
Після цієї суперечки мій брат Роман довго не спілкувався з невісткою, цілий рік вони не бачилися. Але потихеньку помирилися. Більше не чула таких суперечок і гучних фраз.
А все почалось в них банально: не так посолила, не туди сіла…
Не уявляю, що б було, якби Ірина жила у них в невістках…
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
