Від мене пішов чоловік. Скажете, від усіх йдуть? Так, і то правда, нічого нового в такій ситуації немає. Це сталося не вчора, а вже пів року назад. Зараз образа вляглася, а їй на зміну прийшов подив і нерозуміння. Начебто і причин видимих немає, і розлучниці не було (хоча зараз він вже не один).
Коли дочка вийшла заміж, буквально на наступний день Роман сказав, що тепер він вважає себе вільним, що свій борг він виконав. Про дочку є кому тепер піклуватися, а переді мною у нього зобов’язань немає, тому що він мене стільки років забезпечував. А тепер ось, нехай я самостійно поживу.
Роман затіяв розмін квартири, скрупульозно ділив майно, і все це виглядало так низько і дріб’язково, що я була неймовірно здивована, з чим зіткнулася. Він ніколи не був жадібним або скупим, ніколи не докоряв мене тим, що я якийсь час не працювала. У нас все було, як у людей!
Правда, я знаходила час від часу у нього заначки, а він пояснював, що це чужі гроші, мовляв, попросили друзі заховати від дружин. Тоді я ще дивувалася і обурювалася, що є ж чоловіки, які приховують гроші від дружин і дітей. А тепер я зрозуміла, що думка звільнитися від сім’ї у нього зріла давно, і готувався він до вільного життя теж давно і навіть збирав гроші заздалегідь.
Куди дівається любов – це начебто добре скрізь пояснюється, ну, про гормони, про звички, про замінники любові у вигляді відповідальності, поваги, загальних інтересів. Тільки що ж така несправедлива доля до жінки? Ось подивіться, в сорок-п’ятдесят років чоловік ще “живчик”. Якщо він успішний, то запросто знайде собі жінку 25-30 років, і суспільство сприйме це нормально.
А жінка в п’ятдесят років – майже руїна, і фізично, і морально. А вже кинута жінка – поки вибереться зі стресу, то залишені сили витратить. Напевно, це розплата і за неправильне харчування, і за пологи з ускладненнями, і за наслідки лікування в наших медичних установах, і за те, що доводилося працювати з повною викладкою на роботі, а потім ще робота по дому, за безсонні ночі з хворими дітьми, і витрачені нерви на їх виховання, і переживання за майбутнє в тому бардаку, в якому живе країна останні роки.
І ось, на схилі років, за це ще й платиш самотністю, тому що сил побудувати щось нове просто немає, так, і можливостей, чесно кажучи, теж. Тому що в цьому віці чоловіки шукають молодих і красивих…
Я не кличу до порядності свого чоловіка або інших чоловіків, які поступили подібним чином зі “старими” дружинами. Сенсу в цьому немає, а, і зрадив один раз, зрадить знову. Але невже потрібно думати з самого початку сімейного життя про старість, готуватися до неї, збирати гроші, планувати інше життя? І коли починати – з перших днів заміжжя або після народження дітей? А як же слова – “в біді і в радості”?
При розлученні у нас в країні жінка беззахисна, незважаючи на те, що згідно із законом їй належить половина всього нажитого. Багаті чоловіки давно навчилися обходити закон, і до розлучення вони майже жебраки, так що ділити особливо і нема чого. Та й закон у нас на стороні багатих. А самі розумієте, які можуть бути кошти у жінки, яка присвятила себе сім’ї і дітям?! Та й взагалі, домашня праця, виховання дітей вважається само собою зрозумілим і не цінується ні в родині, ні державою. Ось і виходить, що, віддавши всі сили, ти опиняєшся за бортом життя в тому віці, коли, як кажуть “заміж пізно, “піти” рано”.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
