fbpx
життєві історії
Коли хтось говорить, що зі свекрухами можна мирно жити, я в це не вірю. З моєю точно це не можливо! Раз на тиждень, а також у вихідні вона без запрошення заявляється в гості і починається. «Навіщо ви туалетний папір купуєте, адже можна газетку пом’яти! Чому ви такий сир дорогий купуєте – достатньо плавленого «Дружби». Мило навіщо рідке? Користуйтеся господарським!»

Коли хтось говорить, що зі свекрухами можна мирно жити, я в це не вірю. З моєю точно це не можливо! Раз на тиждень, а також у вихідні вона без запрошення заявляється в гості і починається. «Навіщо ви туалетний папір купуєте, адже можна газетку пом’яти! Чому ви такий сир дорогий купуєте – достатньо плавленого «Дружби». Мило навіщо рідке? Користуйтеся господарським!»

Я заміжня два роки, живемо у квартирі, яка оформлена на свекруху. Але ж це не дає їй права командувати нашим життям, вказувати, що їсти і як облаштовувати побут.

Півроку тому вона розлучилася зі свекром, він таки не витримав. І для нас почалося зовсім веселе життя!

Тому коли хтось говорить, що зі свекрухами можна мирно жити, я в це не вірю. З моєю точно це не можливо!

Раз на тиждень, а також у вихідні вона без запрошення заявляється в гості і починається.

– Навіщо ви туалетний папір купуєте, адже можна газетку пом’яти! Чому ви такий сир дорогий купуєте – достатньо плавленого «Дружби»! Мило навіщо рідке? Користуйтеся господарським!

Мені так хочеться її послати! Але ж це мама мого коханого чоловіка…

Він мені пояснює: мама з багатодітної родини, вона звикла на всьому економити, мовляв, не звертай на неї уваги.

Але як не звертати? У свекрухи – свій ключ від нашої квартири. Приходжу я з роботи – в мене в туалеті замість туалетного паперу пом’яті сторінки газет.

А папір туалетний складений у коробку і запхнутий на шафу. «На чорний день, чи як?» Ну, хіба це нормально?

Це все бісить неймовірно.

Питає у мене:

– Навіщо ви стільки на їжу витрачаєте? Відкладайте дітям на придане!

Ага. Дітям, які в плані лише через пару років. На машину зараз відкладаємо, але при цьому можемо собі дозволити сир нормальний і туалетний папір.

Прийде, коли нікого вдома, замочить мені одяг з корзини для брудної білизни у тазику в розчині господарського мила і піде собі. Це натяк, що я маю це руками перепрати. Зараз! Зливаю ту каламутну воду, прожу чоловіка, щоб віджав одяг і закидаю його у пралку.

Ніяк не вмовлю чоловіка поговорити з мамою спокійно, але твердо. Тому що, якщо це зроблю я, вона навряд чи сюди колись з нову прийде або вижене нас з квартири.

Я навіть боюся уявити, якщо чесно, який маразм почнеться, коли у нам народиться дитинка… Якщо до того часу нічого не зміниться, я замки в квартирі поміняю, чесне слово, щоб вона без дозволу сюди не лазила. І навіть чоловік на мене не зможе вплинути, бо виставлю ультиматум: або вона не лізе в наше життя, або – розлучення.

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook