Коли мені було 19 років, я зустріла Андрія. Тоді мені здавалося, що він принц на білому кінці: гарний, високий, розумний. Я закохалась.
Але моїм батькам він одразу не сподобався. Батько сказав, що краще все життя триматиме мене вдома, ніж видасть заміж за Андрія.
Тоді я не розуміла, що батьки бачили його суть. Вони помітили, що у нього проблеми з алкоголем, але я була закоханою 19-річною дурницею.
Розлютившись на батьків, я вирішила переїхала до нього в квартиру.
Перші 2 місяці все було нормально. Він працював, я займалася господарством і готувалася вступати до університету.
Але поступово починалося. Все частіше він почав напиватися. Спочатку по 2 пляшки пива на день, потім більше та міцніше.
Він випивав і ставав агресивним. Але мені не було куди подітися. Я мовчала.
Багато хто подумає, що я могла піти будь-якої миті, але тоді мені було 19 років і я дуже сильно залежала від нього. Він постійно казав, що батьки не приймуть мене, що я житиму на вулиці.
І з якоїсь причини я вірила.
Але одного разу, вкотре напившись, почав кричати. Мені стало так страшно, що я вибігла з дому босоніж і халаті.
Я просто бігла, не знаючи, куди. І мабуть, по дорозі впала в сніг і знепритомніла.
Отямилася я вже в лікарні з переохолодженням. Ніхто не прийшов мене відвідати: я не хотіла говорити батькам про своє «ганебне заміжжя» і визнавати їхню правоту.
Своїх друзів у мене не було.
Допомогла мені сусідка по палаті – 63-річна жінка. Почувши мою історію, вона запропонувала пожити місяць-другий у неї, доки я не знайду роботу і не стану на ноги. Натомість я мала доглядати її будинок: робити прибирання, прати і готувати.
У той момент це було порятунком. Я дуже вдячна цій жінці і досі її відвідую.
Через 1,5 місяці я знайшла роботу у місті та зуміла зняти житло. Восени вступила до університету та одразу ж зустрілася з батьками. Вони прийняли мене і сказали, що це їхня провина, коли вони так просто відпустили мене.
З того часу минуло 2 роки. Позавчора мені зателефонувала сестра Андрія та попросила грошей. Я 2 роки з нею не спілкувалася, а тому дуже здивувалася, що вона просить гроші саме у мене, адже вона знає, що сталося між мною та її братом.
Але ситуація була критичною, тому вона дзвонила всім, хто міг хоч трохи допомогти.
Виявилося, що тиждень тому із Андрієм сталася біда, через алкоголь. Тепер йому потрібні ліки та дороге відновлення.
Його сестрі я сказала їй правду: грошей я особливо немає, я навчаюсь і сама винаймаю житло. Та навіть якби були, я ніколи б не дала їх йому.
Може, я і черства, але в той момент я зрозуміла, що карма існує.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.