Яким би важким не було життя в моєї матусі, проте вона завжди дбала про добробут і щасливе дитинство нас, своїх діточок.
Моя мама вихованиця дитячого будинку. Так склалась її доля, що у мами не було жодних родичів як і не було підтримки і допомоги.
Така юна і красива, зустріла матуся нашого батька. Вже в свої дев’ятнадцять привела на світ мене, найстаршу свою донечку.
Хоч в мами і було своє житло, це стара хатинка у селі, та жити мама пішла з татом в квартиру у місто. Там ще народились і дві мої молодші сестрички.
Ми зростали, батьки працювали і наче все було добре. Тато мав такий строгий характер, а мама виховувала нас більше в любові і все нам дозволяла.
Коли мені було дев’ятнадцять мама вперше дізналась, що батько ходив наліво і в нього є діти від іншої жінки. Тоді це дуже сильно вплинуло на мамин емоційний стан.
Ще якийсь час батьки намагались зберегти нашу сім’ю, та все ж таки життя мами з татом ставало нестерпним і вони розійшлись.
Батько часто підтримував нас фінансово, та жили ми окремо. Ми з мамою переїхали у її маленький будиночок, а в нашу оселю тато привів свою нову сім’ю.
Нам тоді не було на що жалітись, мама зі всіх сил старалась нас забезпечити всім.
Хоч сама і працювала на кількох роботах одночасно, вона всіма своїми діями показувала нам, як сильно нас любить і які ми для неї дорогі.
Це тільки тепер я, маючи свою сім’ю, розумію, що не маючи того прикладу сімейного життя, мама зуміла привити нам любов і наскільки ми дорогі одна одній.
Сьогодні мама самотня жінка. Кожна з нас вже має свої сім’ї, живемо ми окремо від батьків і завжди з великим задоволенням спішимо до батьківського дому, де на нас завжди чекають смачні страви від матусі і тепла її усмішка.
Моя мама настільки мудра жінка і цю силу духу і мудрість вона передала нам через свою любов і виховання. Двічі на рік ми з сестрами скидаємось мамі на відпочинок, щоб вона змогла побачити більше краси на власні очі, і просто відпочити.
Мама завжди говорить, що вона дуже щаслива жінка. Та я відчуваю, що їй дуже самотньо. До жодної з нас мама відмовляється переїжджати, я розумію вона не хоче нам заважати.
Та мамі на сьогоднішній день всього шістдесят три і я б дуже хотіла, щоб вона ще зустріла людину, з якою їй би було веселіше жити.
Колись, коли мама ще була молода, не дивлячись на те, що в неї було троє діточок, мама мала багато залицяльників.
Та всі отримували відмову, бо мама переживала, щоб ніхто не скривдив нас і до всіх відносилась з недовірою.
Тепер мама живе сама, і я іноді чую від неї що вона відкрита до нових стосунків.
Як допомогти мамі, я не знаю… Та дуже хочу бачити її щасливою.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube”
