fbpx
життєві історії
Коли мені приснився Дмитро, і сказав ще трішки почекати, і все в нас з дітьми буде добре, я здивувалася, все було так реалістично. І вже через декілька дні в двері постукала свекруха, яка після відходу сина на той світ, прогнала нас з дітьми на вулицю. – Люба, пробач мене. Не відала, що кою. Благаю, повернись з дітьми до мене. І чому я раніше Дмитра не послухала. Він то мене попереджав, що так буде

Коли мені приснився Дмитро, і сказав ще трішки почекати, і все в нас з дітьми буде добре, я здивувалася, все було так реалістично. І вже через декілька дні в двері постукала свекруха, яка після відходу сина на той світ, прогнала нас з дітьми на вулицю. – Люба, пробач мене. Не відала, що кою. Благаю, повернись з дітьми до мене. І чому я раніше Дмитра не послухала. Він то мене попереджав, що так буде.

У Андріани та Дмитра була така любов, про яку пишуть романи.

Дружили вони ще зі школи, з часом ця дружба переросла в щось більше. Все було б добре, та мама Дмитра була, м’яко кажучи, не в захваті від обраниці сина, а все тому, що Андріана була з бідної сім’ї. Не таку невістку вона хотіла.

Катерина, як лише могла перешкоджала їхньому щастю. Одного разу навіть збрехала Андріані прямо в очі, тільки щоб це допомогло їх розлучити. Та Андріана була дуже доброю, милою дівчиною, вона як і всі хотіла жіночого щастя, любові, тепла та ніжності з боку чоловіка. Словом, всього того, чого їй так не вистачало в батьківському домі.

У Катерини було ще двоє синів, які, на її думку, вдало одружилися. Ними вона завжди гордилася і казала: “Ось був би ти мудріший, і одружився на доньці Йосипа, то все життя, як вареник в масі б валявся, а тобі ось ту бідноту в жінки взяти захотілося”. Та Дмитро мовчав, він в кожну вільну хвилиночку біг до коханої.

Час минав, у Дмитра та Андріани народилися один за одним діточки. Жили вони, як і раніше, в домі Катерини, яка ніби вже й змирилася з “бідною” невісткою, та при можливості, все ж любила сказати тій, що не достойна її сина.

Все було б добре, та одного дня трапилася халепа. Дмитра не стало, а Андріана залишилася з двома дітками поруч зі свекрухою, яка лише чекає нагоди прогнати ту з хати. Прожили вони разом десь, ще пару місяців, і Катерина домоглася свого, не пожаліла навіть рідних онуків. Андріані не було куди йти і вона повернулася до батьків, які на той час добряче заглядали в чарку, і не давали нормально жити доньці й онукам.

Андріана мовчала, а що їй залишалося ще робити. Їй часто снився Дмитро, і казав: “Потерпи, люба, ще трошки потерпи. Я зроблю все можливе, лиш би ти з дітками була в безпеці”. Ці сни й підтримували Андріану на плаву, вона працювала і робила все, щоб дітям було добре.

Одного дня до Андріани прийшла свекруха, і почала благати, щоб та повернулася. Андріана спершу ніяк не могла зрозуміти, що ж таке сталося у Катерини, що та, так поміняла свою думку.

Коли вони сіли за стіл, свекруха попросила вибачення за все, що робила, а потім додала: “Ти знаєш, Андріано, мені часто снився Дмитро, і просив тебе повернути. Він казав, що якщо я цього не зроблю, найближчим часом, то зляжу… Та я не вірила йому. І ось, все здійснилося. Я щойно з клініки”.

Вона на колінах благала пробачити її. Андріана довго вагалася, та все-таки пробачила свекруху.

Вона переїхала з дітками до Катерини. Та, довго не думаючи, переписала свій будинок на невістку. Ні, легко не було, адже лікування займало багато часу та грошей, але спільними зусиллями Катерина таки стала на ноги. І до сьогодні живуть вони разом у мирі та злагоді.

Катерина кожного дня дякує сину, що навіть там, на небі, дав їй зрозуміти, як не чесно вона поступила по відношенні до невістки та онуків, а Господу за те, що дав шанс все виправити.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!