Коли мені виповнилося 50 років, чоловік зробив подарунок на день народження, на ювілей. Скажу чесно, що від цього подарунка я ще довго відходила.
Після великої сімейної вечері, де зібралися всі друзі, ми залишилися з чоловіком удвох. Усі роз’їхалися, діти теж по своїх домівках.
Чоловік мені сказав, що він вдячний мені за 25 років спільного життя, але він покохав іншу.
З нею він почувається дуже комфортно, зрозумів, що здатний любити, як у молодості.
Світ пішов з-під ніг. Я не знала, що робити. Я набрала ванну гарячої води, сиділа і лила в неї сльози.
— Я, мабуть, надто товста. Хоча у свої 50 років я робила все можливе, щоб схуднути. Я періодично відвідувала спортзал.
— Я, мабуть, набридла йому своїми проблемами.
— Він, мабуть, втомився від проблем дітей.
— Я, мабуть, приділяла йому мало уваги.
Я чесно не знала, що роблю не так. Що сталося.
Ми подали на розлучення. Почали продавати спільну оселю. Розділяти машину. Все було як у страшному сні.
А через місяць після розлучення чоловік одружився з 25-річною дівчиною.
І знаєте, минуло вже два роки, і я здається змирилася. Я досі одна, бо не можу ні з ким познайомитись. Кому потрібна тітка у моєму віці?
Чоловік щасливий і ви не повірите, у свої 52 роки він стане одночасно і дідусем (наша спільна дочка чекає дитину) і татом (його дружина теж чекає на дитину).
І все, що мені залишається, тільки плакати ночами. На жаль. Я змирилася, звичайно, що я назавжди буду одна.
Але, скажіть, хто з нас не мріє зустріти старість удвох із онуками. Тепер це лише мрії.
Фото ілюстративне з вільних джерел.я
