fbpx
життєві історії
Коли моя мама познайомилася з моїм чоловіком, у неї відбувся тектонічний зсув у корі. її Всесвіт перестав бути таким, як раніше. Ми, а не я, купили будинок, нам, а не тобі, треба помити підлогу, у нас, а не в тебе, у мийці брудний посуд. У той самий момент мама вже було кинулася цілувати сваті руки. Мама не знала про те, що вона гарна. Доглядала свекруху в нашій крихітній київській квартирі, прибираючи з-під неї все

Коли моя мама кілька років тому познайомилася з моїм чоловіком Романом, у неї відбувся тектонічний зсув у корі.

Виявляється, є чоловіки, які кажуть: «Ми, а не я, купили будинок, нам, а не тобі, треба помити підлогу, у нас, а не в тебе, у мийці брудний посуд».

Зустріч зі сватом і свекрухою була для мами не меншим потрясінням. У той самий момент, коли мама вже було кинулася цілувати сваті руки в подяку за те, що «її недолуга дочка нарешті прилаштована», майбутня моя свекруха попросила перевести мамі з англійської: “Як же пощастило нашому синові витягнути лотерейний квиток в особі вашої дочки: не просто розумна, а ще й така красива!”

Мама почала ловити ротом повітря та важко дихати. Що з мамою? – занепокоїлась свекруха. Що з тобою, мамо? – переклала я мамі з англійської.

«Мені просто дуже незвично слухати таке від свекрухи про невістку», – пролепетала мама, перебуваючи в стані прострації.

Коли багато років тому тато привіз знайомити мою маму зі своєю матір’ю, остання кинула крізь зуби: «Де ти відкопав цю рябу? Навіщо вона тобі?” І мама це почула.

Вона була вогненно-руда, вся у ластовинні. Ластовиння були навіть на губах, але мама була при цьому кінематографічно красива.

Мама не знала про те, що вона гарна. Адже «дівчинці не можна говорити, що вона гарна, щоб вона не стала легковажною».

Мама дуже старалася сподобатися свекрусі. Каторжно працювала на городі, піднімала два замість одного мішка картоплі і лише по два відра води. Щодня мила крижаною водою з криниці підлоги в хаті, повністю взяла на себе кухню.

Але баба Люба залишалася Сніговою королевою: ряба і ряба, її знецінення було непохитним.

Потім моя «ряба» мама доглядала свекруху в нашій крихітній київській квартирі, прибираючи з-під неї все, чим та була наповнена по відношенню до мами. Снігова королева пішла на спокій, так і не сказавши своїй «рябій» невістці спасибі.

Добре, що сімейні сценарії можна і потрібно переписувати. Найчастіше під гнітом непідйомного почуття провини. Ти ніби йдеш проти свого роду. Але їх можна і потрібно переписувати.

У мене пішло багато років і сил на те, щоби переписати жіночі ролі у сценарії мого роду. Ролі дівчаток-селянок, які мали незавидний старт: без паспорта, без точної дати народження і практично без вибору.

Мама досі вважає, що цінність жінки в тому, скільки мішків вона може звалити на плечі. Бабуся, що стала сніговою королевою, щоб вижити.

Іноді мені буває шкода: як довго я крутилася, як мені здавалося, вхолосту! Але коли дивлюся на свою дочку, я розумію, що все не дарма. Все-таки дочка мала зовсім інший старт. І це, мабуть, найкраще, що я могла зробити для неї. Любити її без умов і завжди говорити про це.

Через обставини ми зараз рідше бачимося з мамою Джеррі (так звуть свекруху). Востаннє ми зустрічалися на День матері. Вона під’їхала до мене у своєму кріслі, попросила нахилитися до неї і сказала тихо, щоб ніхто не почув:

«Дякую за твою любов до мого сина».

Я засміялася у відповідь: “He made it very easy for me” (він спростив мені завдання).

Ще недавно жінку мого роду оцінювали за кількістю мегатонн картоплі, які вона здатна звалити на плечі.

Сьогодні мене цінують за кількістю мегатони любові, яку вона здатна дарувати своїм близьким, собі й всесвіту.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.