Коли ми йдемо з Ольгою по вулиці, то на її красу оглядаються всі чоловіки. Я пишався, що ця жінка належить мені. Тому довго не думаючи, попросив її руки. До весілля ми жили то  мене то в неї. Побутом особливо не переймались. І лише після весілля я зрозумів, що красива жінка це не все, що треба для щастя. Їсти Ольга готувати не вміє, а прибирати вона не хоче. Все це робить її мама, яка раз на тиждень приходить поґаздувати

Я люблю гарних жінок. Саме тому я і одружився з Ольгою, на яку повертають голови усі чоловіки на вулиці. Але лише після весілля я зрозумів, що, можливо, це був не найкращий вибір.

Мені завжди подобалися красиві жінки, високі, стрункі, з гарними формами. Я взагалі вважаю, що жінка просто зобов’язана добре виглядати.

Тато розповідав історію з мого дитинства. Я був ще в дитячому садку і на дитячому майданчику відсадив від себе дівчинку з пісочниці, бо не вважав її красивою. Вона заплакала і побігла до матері. Батько відразу пішов вибачатися перед нею.

Звісно, на сьогоднішній день я вважаю, що це було безглуздо.

З віком я просто навчився трохи лояльніше відноситися до таких ситуацій.

Коли я почав зустрічатися, я вибирав тільки дійсно гарних дівчат. Було складніше, тому що за деякими в черзі стояли хлопці. Але якщо ви навчитеся діяти як переможець, ви можете досягти успіху. Я зустрічався з моделями та дівчатами, які могли б нестандартно вийти на подіум.

З роками я звик до жіночої краси. Я уявляв свою дружину гарною жінкою, на яку буде приємно дивитися. Я точно не планував прокидатися біля кого небуть.

Найдовше я зустрічався з Ольгою, їй 31 рік. Ми були разом два роки, і її краса не переставала мене захоплювати. У Ольги злегка засмагла шкіра і густе темне волосся. У неї спортивна фігура, і неймовірної краси очі. Я уявляв, що проживу  з нею все життя. І тому я попросив її вийти за мене заміж.

Перші тижні були як раніше, я не міг бути щасливішим. Але з часом з’ясувалося, що дещо я таки упустив. Коли ми були у стосунках, ми по черзі ночували в мене чи в неї, ходили в ресторани тощо.

Після весілля ми з’їхалися. І я виявив, що Оля не має бажання готувати чи прибирати. До цього її мама хоча б раз на тиждень приходила до неї і поралася по квартирі. Для мене це було безглуздо, тому я відкинув це.

– Люба моя, ти не хочеш допомогти мені з прибиранням?, – запитав я нещодавно, прибираючи її розкиданий одяг по квартирі.

– Зовсім ні. Слухай, якщо ти не хочеш, щоб моя мама прибирала, ми можемо знайти прибиральницю, – сказала вона й продовжувала дивитися на телефон. Звичайно, я заплачу жінці за прибирання, іншій за приготування їжі і не знаю, що ще.

У цей момент мені спала на думку незвичайна думка. Оскільки я зосереджувався на красі, я не помітив, що Оля була марною в інших сферах. Хто знає, як воно буде, коли ми вирішимо мати дітей. У них буде гарна мама, але це все, чи не так?

Іноді, коли буває слабка хвилина, я починаю шкодувати, що дивився тільки на красу…

А що б ви мені порекомендували робити в цій ситуації?

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!