Ми зі Славою недовго зустрічалися до весілля – всього пів року. Свекруха, дізнавшись про весілля, закотила мені скандал. Кричала, що я за її рахунок хочу потрапити “з грязі в князі”, приїхала з села, завагітніла, щоб “віджати” квартиру. А я, взагалі, приїхала з районного центру і зовсім не була вагітна. І в наступні 10 років нашого спільного життя я так і не завагітніла, тому що нам хотілося пожити вдвох.
Звичайно, свекруха всім розповідала, що я “пустоцвіт” і її бідний синочок приречений залишитися бездітним. Засмучувалася, що у нього розуму не вистачає завести собі коханку, яка йому народить дитинку.
Потім ми зі Славою зважилися стати батьками, народилася дівчинка – моя копія. А буквально через кілька місяців з’ясувалося, що я знову чекаю дитину і – о, Боже! – близнюків. Вагітність була нелегка – у мене на руках, ще зовсім маленька дитина, а свекруха ходить і примовляє: “Чим ти думаєш? Хлопчика мого не шкодуєш, народжуєш, як дворова кішка, а він вас всіх годувати повинен, дармоїдів!”
Загалом, Слава їй заборонив до мене наближатися до пологів. Народилися хлопчаки, надзвичайно схожі на тата. Коли ми святкували їх перший день народження, свекруха відвела мене на кухню і шепнула, що я тепер повинна їй ноги цілувати, тому що вона все-таки принесла подарунок “моїй” дочці теж і навіть поцілувала її, хоч їй і було огидно. І Славі вона поки нічого не розповість, що дочка-то не від нього. Якщо я буду себе добре вести.
Я була, не те слово – здивована. Такого я від неї точно не очікувала…
Ось така історія про мою “дорогу” свекрушеньку!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – polki
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
