Наша історія з чоловіком Павлом, якщо двома словами, така.
Коли ми з ним чоловіком почали зустрічатися, обоє були одружені і не щасливі. Два роки ховалися. А потім зізналися, розлучилися, і от ми разом 30 років. У нас двоє спільних дітей, дорослі дочка і син. У Павла ще дочка від першого шлюбу. У мене з першим чоловіком не було дітей.
Прожили ми більше, ніж чверть століття, щасливо, досі кохаємо і поважаємо з чоловіком одне одного, берегли наші стосунки і робили все можливе, щоб виправдати те, що ми зрадили своїх колишніх супутників.
Колишня дружина Павла вийшла заміж, а мій перший чоловік лишився одинаком. Але то вже лише їхні справи.
Як я вже сказала, діти у нас вже дорослі, дочка з родиною живе в Польщі, а старший син з дружиною і дітьми мешкають в нашому місті, в сусідньому районі.
І ось десь місяці три тому почала мені жалітися невістка Світлана, що її чоловіка, наш син Рома, змінився.
Мовляв, мало уваги приділяє родині, їй і дітям, щасливий якийсь і розгублений одночасно, затримується на роботі, мчить туди часто у вихідні. А на всі Світланині запитання відповідає, що вона все собі вигадала.
Як мені знайоме все те, про що вона розповідає, оця “щаслива розгубленість”…
Одним словом, простежила я за нашим сином Романом, коли він вийшов з роботи і сів у свою машину. Я поїхала за ним на таксі.
Він вийшов на окраїні міста біля кафе. Зайшов у нього. Не виходив пів години.
А потім я не повірила своїм очам. Роман вийшов з кафе, озираючись і тримаючи за руку свою першу любов Орисю, з якою вони розбіглися колись, бо вступили навчатися у різні виші. Потім і Орися вийшла заміж, і Рома одружився зі Світланою.
Вони сіли в його машину і кудись поїхали. Такими щасливими виглядали!..
Вдома я розповіла все Павлові. А от що нам тепер робити з цим знанням – не уявляємо…
Автор – Олена К.
Спеціально для видання ibilingua.com
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
