fbpx
життєві історії
Коли ми з Тарасом одружилися, то вирішили не витрачатися на орендоване житло, а збирати на свою власну квартиру. Тому й стали жити з його бабусею Марією Павлівною, у неї двокімнатна квартира. Я думала, життя з бабусею буде милим і затишним, але де там! З Марією Павлівною у нас постійні конфлікти! Їй заважає і неприємно пахне моя косметика, тепер всі мої засоби краси стоять у ванній у закритій шафці. То я її розбиту чашку викинула. То голосно музику слухаю, коли прибираю, то суп недосолила. Я таємно заходжу в її кімнату і глибоко в шафі знаходжу її одяг і забираю собі. Ну навіщо мені її ганчірки??? Але останній її вислів довело мене до такої ручки, як то кажуть

Коли ми з Тарасом одружилися, то вирішили не витрачатися на орендоване житло, а збирати на свою власну квартиру. Тому й стали жити з його бабусею Марією Павлівною, у неї двокімнатна квартира.

Мій чоловік один син у сім’ї, мама його виховувала сама, без батька, з бабусею. Я думала, життя з бабусею буде милим і затишним, але де там!

З Марією Павлівною у нас постійні конфлікти! Вона мені постійно дорікає чимось. Їй заважає і неприємно пахне моя косметика, тепер всі мої засоби краси стоять у ванній у закритій шафці. То я її розбиту чашку викинула. То голосно музику слухаю, коли прибираю, то суп недосолила і таке подібне.

У її кімнату я заходжу, тільки в крайньому випадку і в присутності когось із сім’ї. Але вона видає новий закид, мовляв, я таємно заходжу в її кімнату і глибоко в шафі знаходжу її одяг і забираю собі. Ну навіщо мені її ганчірки??? А найприкріше, що довести протилежне я не можу, бо бувають дні, коли я вдома зовсім сама.

Але останній її вислів довело мене до такої ручки, як то кажуть, що я ніяк не можу заспокоїтися. Вона заявила, що я відьма і підкинула їй у кімнату котушку з нитками на якій були голки. Мовляв, у неї пам’ять гарна (а їй уже 84 роки до слова), і голки в котушку вона не встромляє. Хоча я впевнена у зворотному.

Я не витримала і ми влаштували цілі розбірки з криками. Що мені тепер робити, я просто не знаю. Залишити все як є. чи помириться з нею?

Підкажіть, допоможіть мені порадою! Багато хто з вас тут – досвідчені жінки, може, у кого теж була подібна ситуація.

Справа ще й в тому, що мама мого чоловіка з нею жити не хоче, добре, хоч вона нормально на все це реагує, бо знає свою маму, або просто мені нічого не каже.

Тарас радить не звертати на бабусю уваги і не ображаються на неї, мовляв, на стареньких не ображаються, але при цьому переїжджати ми не будемо, а залишимося з бабусею. Накопичимо на свою квартиру, а цю, якщо вона нам її лишить, в оренду віддамо й буде дохід.

Але я тепер її просто боюся, мені здається, що вона може зіпсувати наші стосунки з коханим чи його мамою. І тому я потребую поради і підтримки, адже сама я з інтернату і рідних не маю.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page