fbpx
життєві історії
Коли ми зустрічалися, моя мама говорила мені, що ця дівчина погана, нечесна, але я не вірив, я був, немов сліпий. Хотів бути з нею завжди. Одружилися. Народилася донька, я був щасливий. Але дружину немов підмінили, вона стала нервoвою злісною, постійно плакала. Я не знав, що робити, як себе вести

Я втратив все через ту, яку колись любив і тепер ненавиджу її всією душею.

Коли ми зустрічалися, моя мама говорила мені, що ця дівчина погана, нечесна, але я не вірив, я був, немов сліпий. Хотів бути з нею завжди. Одружилися, зіграли весілля заради неї, хоча я завжди терпіти не міг ці урочистості. Купили квартиру, вона завагітніла, стали жити, все було відмінно.

Я працював, робив ремонт. Народилася донька, я був щасливий. Але дружину немов підмінили, вона стала нервoвою злісною, постійно плакала. Я не знав, що робити, як себе вести. У підсумку вона поїхала з донькою влітку на дачу до своїх батьків, кинула мене одного. Я чекав їх, думав, все налагодиться.

Вони повернулися, але все стало ще гірше. Через пару місяців вона заявила, що подає заяву до суду на розлучення, тому що зі мною жити неможливо. Я був здивований, такого я не очікував. Сказав, що аліменти платити не буду, і нехай повертає гроші за квартиру, які вклав особисто я, думав, її це приведе до тями.

Однак вона повела мене до нотаріуса, повернула всі гроші, і подала ще в суд на аліменти. Суд нас розвів і призначив аліменти. Я приходив гуляти з донькою, вона вела себе холодно. Мені було неприємно її бачити, і я подав позов про призначення порядку спілкування без неї наодинці з донькою. Суд я програв, тому що дівчинка ще занадто маленька.

Став знову приходити, намагався піклуватися про дитину, з’явилася надія, що вона все ж захоче помиритися зі мною. Але через деякий час я побачив в соц. мережі, що вона виклала фото з іншим чоловіком. І тут мені все стало ясно, вона напевно кинула мене заради нього, зрадила мені!

Ми приїхали з матір’ю на зустріч з дитиною і висловили їй все, що думаємо про неї. У відповідь вона написала в поліцію. І тут мені закралися сумніви щодо дочки, тому що вона кожен раз плакала, бачачи мене. Раптом це не моя дитина, раз дружина така брехуха? Я подав позов про оспорювання батьківства. Сподівався, що призначать експертизу, і я дізнаюся правду.

Однак колишня дружина прийшла і спокійно подала клопотання, що я не батько, і вона просить без всяких експертиз виключити мене з свідоцтва про народження. Суддя сказав, що раз так, то я більше не батько і справа закрита, я спробував заперечити, що хочу дізнатися правду, однак раз вона задовольняє мій позов, то все. Після суду я запитав її, чому вона казала не правду весь час. А вона просто мовчки, немов не бачачи і не чуючи мене пішла.

Мені дуже важко і я не розумію, за що я так покараний. Я любив, хотів жити з нею, хотів ростити свою дитину. Спочатку мене всього позбавили, а тепер виявилося, що нічого моїм і не було. Не можу дивитися більше на інших жінок. Мати постійно нагадує. Не знаю, як далі жити і забути все це.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page