fbpx
життєві історії
Коли Мирончику виповнився рік, Христина важко захворіла. Три роки я не знала, чи вийде вона з цього стану. Колишній зять спілкувався з сином і допомагав, але при цьому скаржився в опіку, що ми йому не даємо дитини. Зараз з’явилася надія на її одужання, та Роман вирішив ускладнити нам життя

У мене є мати, одна доросла дочка і один внук. Йому п’ять рочків. Дочка розлучилася відразу ж, як вийшла з пологового будинку. Її чоловік… ой, навіть згадувати не хочу.

Знаю, що народжувати Христина більше не буде. Вона навіть пробувала миритися з Романом.

Коли Мирончику виповнився рік, Христина тяжко захворіла. Три роки я не знала, чи вийде вона з цього стану.

Колишній зять спілкувався з сином і допомагав, коли вона хворіла, але при цьому скаржився в опіку, що йому ми не даємо дитини. Зараз з’явилася надія, що дочка одужає остаточно.

Дитині в обласному центрі лікарі призначили якусь дієту, возив його на обстеження батько.

Потім колишня свекруха Христини пише заяву в опіку, що моя дочка не виконує приписи лікаря. Приходять до нас з установи і змушують її віддати на цій підставі дитину батькові.

Третій місяць Мирончик живе у них. Зять по два тижні у відрядженні, мати його днем на роботі. Дитина через дієти не в садку, дуже часто няньчиться з ним няня, чи хто вона їм рахується, не знаю. Загалом, стороння для дитини людина.

Дочці моїй Мирончика не дають, відганяють її від сина, навіть під час прогулянки на вулиці важко підійти до дитини. Він плаче, до мами тягнеться. Поліція нам не допомагає, органи опіки не допомагають, на судах у дочки нічого не виходить, а у нас навіть на адвоката немає грошей.

Христина ходить сама не своя. Душа розривається. Онука шкода, зовсім не знаємо, що зробити. Може, хто порадить, як вихід знайти?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook