Ми із чоловіком Дмитром разом 6 років. Є дитина, донечці 3 роки. Чоловіка люблю і він мене теж кохає. діма сирота, але проблема у його родичах, які протягом 6 років втручаються у наше життя, а чоловік на це уваги не звертає.
Він не закриває їм рота, а навпаки, коли мені хтось грубить і я відповідаю, він робить мене у суперечці винною, навіть якщо почала не я.
Живемо ми з його двоюрідною сестрою, її сином підлітком та її чоловіком. До них ми жили з мамою цієї сестри, яка свого часу взяла опіку над чоловіком і всі гроші, які отримувала, витрачала на себе. Але її вже нема на світі, за життя з нею ніхто спільну мову знайти не міг, була дуже прискіплива.
Вона лежала місяць, я допомагала, як могла, з однорічною дитиною на руках її дивитися. Тоді сестра чоловіка з нами не мешкала і навіть не прийшла.
Вже два місяці, як вона живе з нами, до переїзду з нею стосунки були хороші, тепер часом вона дорікає мені, що я мала дивитися її маму.
Сьогодні виникла суперечка, бо чоловік сказав, що хоче переїхати жити до моїх батьків до іншого міста. Мої батьки чоловіка дуже люблять, і він їх теж. Так Марина влаштувала сцену, мовляв, це я хочу, щоб він поїхав від них. Я не розумію, чому всі проти, щоб чоловік виїхав із цього будинку?
Чесно, всі 6 років я намагалася порозумітися з його ріднею, але все одно я сяка-така. Коли на мене підвищують голос, я відповідаю, але чоловік вважає, що можна не зважати. Дмитро, коли ми у моїх батьків, виявляє більше турботи, гроші в будинок приносить, все мені та дитині. Крім одного: він не хоче переїжджати з цього будинку.
Я вже не знаю, що його там тримає. І завжди робить мене винуватою. Мені прикро, адже якби ніхто не втручався, ми були б щасливі. Я знаю, що він любить дитину і мене, і я його люблю. Але він ніколи не захищає мене, а родичі вже зовсім сіли на шию.
Як мені бути? Я не хочу руйнувати свою сім’ю через когось, але й жити ось так я не можу. Зараз ми приїхали до моїх батьків у гості. Чоловіка перед Новим роком ще з роботи звільнили, я прошу його, щоб він знайшов тут щось і переїхати, а Діма не хоче. Туди повертатись не хочу. Вже не можу, хоч і кохаю його.
Як вчинити, щоб наполягти на своєму і зберегти родину?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com