Коли на світ мала з’явитися перша внучка, я залишила чоловіка дома, і переїхала на деякий час жити до дочки. Вони придбали квартиру в іпотеку, тому засиджуватися в декреті не могли. На жаль, внучка моя з особливими потребами. Їй потрібен цілодобовий догляд, а батькам хоч би що, в них “нянька” є. Я мовчала, бо розуміла, що дітям важко, але недавно вони повідомили, що чекають друге маля. Ну це вже занадто…
***
Мирося і Руслан одружені не перший рік. Так як в рідному місті з роботою дуже важко, їм довелося переїхати в інше місто. Вони купили квартиру в іпотеку і тому багато працювали.
Незабаром до них переїхала я, все це відбулось напередодні появи на світ онучки. Мирося та зять моєму приїзду дуже зраділи, адже з дитиною комусь то потрібно сидіти, так як кредит сильно тягне.
Таким чином, я стала нянею власній внучці, з якою поралася весь свій час. Перший час Мирося працювала вдома, але потім вона перейшла в свій офіс, де проводила багато часу.
Так на мене випало більше роботи. Мені доводилося готувати, прати і прибирати в будинку дочки. Я дуже сильно втомлювалася, адже догляд за маленькою дитиною був колосальним.
Дівчинка народилася з особливими потребами, і їй був потрібний особливий догляд. Ретельне харчування і постійне годування з ложечки не дозволяло мені зайвий раз відпочити.
Я дуже злилася, тому що не розуміла дітей. Вони ніяк не хотіли займатися своєю ж дитиною і звалили всі домашні справи на мене.
За дитиною доглядай, їсти готуй, в будинку прибери. Я хотіла у відпустку, але не сміла сказати про це дочці. Сподівалася, що вона хоч якось візьметься за сім’ю.
Коли я дізналася про другу вагітність Миросі, то не на жарт злякалася. Моє терпіння лопнуло. Я не наймалася так орати по дому і стежити за дітьми. Обурення було обґрунтоване, адже і друга дитина була б на мені.
Недовго думаючи, я зібрала свої речі і поїхала геть від дочки. З тих самих пір, Мирося і Руслан виховують своїх дітей самостійно, справляючись зі всіма проблемами.
Бачимося ми рідко, зате… Дочка нарешті навчилася самостійності.
Як вважаєте, правильно я вчинила? Чи ми, батьки, повинні все кинути і мчати на допомогу своїм, вже дорослим дітям?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
