Коли наш Макар привів молоду дружину, Галинку, я натішитися не могла – така вона мені файна дівчина видалася! З першої ж зустрічі я дуже полюбила свою невістку, щиро кажу. Та тоді я просто ще не знала її справжнього обличчя.
Моя невістка, одразу скажу, дуже розумна та начитана дівчина. Я порівняно з Галиною іноді почуваюся незручно, хоча між нами більше 20 років різниці. І я не маю на увазі самі знання, як такі. Майже будь-яку інформацію можна отримати з книг або Інтернету.
Я говорю про те, як швидко невістка може приймати правильні рішення. Про те, як легко їй підтримувати будь-яку розмову на різні теми з різними людьми. Такі люди у мене завжди викликали повагу і захват.
Коли син зустрічався з нею, то так багато розповідав про свою кохану дівчину: яка вона неймовірна й незвичайна, і як він хоче побудувати з нею міцні стосунки. Що вона гарна, вміє одягатись, у неї свій стиль і в спілкуванні їй немає рівних.
Я тоді не звернула уваги на слова закоханого хлопця – в такому віці і стані душі все ідеалізується. Закоханий чоловік не бачить перед собою червоних прапорів. Для нього немає мінусів у тій, в кого він закохався. Раціональне сприйняття об’єкту закоханості раптово відключається. Так сталося і з Макаром.
Єдине, що я тоді зрозуміла – це те, що скоро ми познайомимося з обраницею сина. Треба прибрати квартиру і взагалі, бути готовою. Не люблю раптових гостей, але що вдієш. Характер у сина досить емоційний, тому якщо він вже щось надумав, то про наслідки він думатиме в останню чергу. Ну, хоч із зовнішністю Макару пощастило, дівчатам він подобається, та й слава Богу.
Місяця за півтора до нас хтось зателефонував на домашній телефон. Я не відключала його, про всяк випадок: багато родичів із села і на мобільний їм дзвонити не зручно. Та й усілякі місцеві служби нібито поважають, якщо до них дзвонити зі стаціонарних номерів.
На іншому кінці дроту зі мною привітався спокійний жіночий голос. Дівчина представилася і пояснила ситуацію: це була Галина, яка хотіла попередити, що вони з Макаром днями прийдуть у гості. Син, звичайно ж, мене попередити забув, тож Галина вирішила ситуацію виправити.
Перша зустріч справила на мене приємне враження. Скромна, розумна дівчина, одягнена зі смаком, має престижну роботу. Знає, де промовчати, а де сказати потрібні слова. Просто розумничка.
Через півроку мій син запропонував Галинці вийти заміж, а ще через чотири місяці вони одружилися. І за весь цей час я не чула ні натяку на те, що в них була якась суперечка чи непорозуміння. Тоді я навіть не підозрювала, яка ж моя невістка хитра жінка!
Молоді винаймали квартиру, і я вирішила допомогти їм з найголовнішим: з житлом. Так вийшло, що ми з чоловіком багато працювали у молодості. І вкладалися не у розваги й відпочинок. Нерухомість – ось що цікавило нас обох насамперед.
Тож моїм весільним подарунком стали ключі від квартири, яку я раніше здавала і яка, між іншим, приносила непоганий дохід.
Квартира однокімнатна, проте з ремонтом і в самому центрі міста. А для молодих людей це дуже важливо, я знаю по собі.
Батьки невістки жили в іншому місті, тому вони лише змогли передати якусь суму грошей і помахати мені ручкою по відеозв’язку.
Якщо я правильно зрозуміла, Галинка давно вирішила переїхати від тих людей. І правильно зробила: за нашу не надто довгу бесіду я побачила у сватів радянські меблі, старий телевізор, облізлого собаку в кутку і щось схоже на сервант із залишками новорічного «дощику».
Так, поняття «амбіції» їм, напевно, чуже. Що ж, тим краще для невістки, вона знову ухвалила правильне рішення.
Кілька разів ми вдвох з Галинкою ходили магазинами. Не саме скуплятися, а більше поговорити, поділитися новинами. І щоб удома не сидіти – часто бувати у них вдома я не хотіла. Мені подобається бути адекватною свекрухою. А запрошувати до себе теж не було сенсу. Що цікавого може бути у мене у квартирі для молодої дівчини? Та й час на дорогу витрачати.
Як виявилось, мої внутрішні висновки й очікування мене підвели. І незабаром саме Галина дала мені про це зрозуміти.
якось рано-вранці до мене зателефонував син. Макар був дуже схвильований, говорив швидко, запинався. Хороша новина: вони з Галинкою чекають на дитину.
Погана новина: вона дуже погано почувається і бере відпустку. Тепер моя невістка – майбутня мати, а отже, до неї треба ставитися по-особливому. Бути м’якше, намагатися догодити всім її капризам. Але це мене не стосується, нехай чоловік мотає забаганки на вус, така його роль.
Але не все виявилося так просто. На третій місяць очікування первістка я сама прийшла до Галини у гості. Підтримати, запитати, як вона почувається. Я ставилася до неї як до молодшої подруги. Щось приховувати від неї не було сенсу, ми не конкурентки. Та й із сином у них все було чудово.
Тому ніщо не віщувало біди. Як раптом Галина сіла навпроти мене і з серйозним виглядом заявила про те, що мені потрібно помінятися з ними житлом.
Я живу у трикімнатній квартирі, бо люблю, коли довкола мене багато повітря. Чоловік вже на тому світі рік. Нехай ремонт і не такий свіжий, але він зберігає в собі купу спогадів і приємних моментів. Моя квартира – моя фортеця.
Але невістка переконує мене з’їхати на кілька років до них, до однокімнатної. Бо дитині там буде тісно, а тут – саме те. Я, як майбутня бабуся, мушу розуміти. І не суперечити.
На кожне моє заперечення невістка має два готові аргументи і прямі натяки про те, що вона навіть готова налаштувати проти мене власну дитину, якщо це буде потрібно. При цьому її міміка говорить про те, що вона зовсім не жартує. Де ж поділося наше дружнє спілкування, Галинко, де воно? До чого ж хитра жінка.
Коротко кажучи, зараз вона на сьомому місяці, тож часу на «подумати» у мене не багато. Вже навіть син приєднався і питає, чому я не хочу мінятися. «Це ж на якийсь час і так усім буде краще». Якби я знала, яку змію пригріла на душі – ставилася б до неї зовсім по-іншому.
Але, з іншого боку, особливо обставини я не змінила б. Вона молодша за мене, хитріша і люди її люблять. Вперше скажу таке, але нам, жінкам, не вистачає чоловічої прямолінійності. Ні б сказати все одразу і як є. Так ні, втирається в довіру, а потім підлість, звідки не чекали. Така от натура, на жаль, ніяк її не зміниш. Але я йти на поводу у невістки нее збираюся.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
