fbpx

Коли наша родина мала вільні гроші, ми з чоловіком вирішили вкластися в покупку квартири, щоб у дочки, коли вона виросте, був свій надійний куточок. І ось моя 28-річна крихітка зібралася заміж. Роман мало того, що країну захищати не йде, ще й хоче на все готове. А не вийде!

Коли наша родина мала вільні гроші, ми з чоловіком вирішили вкластися в покупку квартири, щоб у дочки, коли вона виросте, був свій надійний куточок. Таке місце, куди вона завжди зможе повернутися, хоч би як склалося її життя.

Квартиру я оформила на себе. І одразу сказала доньці Богдані, що продати це житло вона не зможе. Також не зможе і жити тут разом із чоловіком. А якщо вирішить вийти заміж, то нехай переїжджає до свого обранця, як заведено, як і має бути.

Так, може бути й так, що її молодий чоловік не матиме власного житла. Нічого страшного, нехай він орендує, нехай заробляє на купівлю власного житла для сім’ї. Але навіть не дивиться на її квартиру і не розраховує на цю нерухомість!

І ось моя 28-річна крихітка зібралася заміж. Роман мало того, що країну захищати не йде, ще й хоче на все готове. А не вийде!

Стосунки у Богданки з Романом планомірно розвивалися, тому до такого рішучого кроку вже всі були готові. Цивільний шлюб їх не влаштовує, і я це всіляко підтримую. Залишилося з’ясувати, де вони після весілля житимуть.

Всі ці роки Богдана наша жила у власній квартирі — тій, що ми їй купили. Звісно, ​​вона обжилася там, звикла. І їй зовсім не хочеться переїжджати на орендовану квартиру нареченого. Хоча я навідувалася до нього в гості, і там досить добрі умови, можна цілком комфортно жити.

Що стосується дочкиної квартири, то вона цілком може її віддати під найм, а ці гроші витрачати на власний розсуд. Але мій цілком розумний план зустрів несхвалення як з боку Богдани, так і інших близьких людей.

Наприклад, моя сестра Люся вважає, що я все ускладнюю, вставляю полки в колеса молодятам, а зараз, мовляв, і так все непросто. Людмила каже, що винаймати житло варто лише в тому випадку, коли немає нічого власного. І мені слід відступити від своїх принципів і дозволити доньці жити з чоловіком у її ж квартирі.

Але як тоді вони навчаться відповідальності? Якщо Богдана та її обранець такі дорослі та самостійні, щоб створювати свою родину, то нехай працюють і самі потроху збирають собі на житло. Нехай заробляють, розвиваються, пробиваються в люди, відкладають Щоб жити на всьому готовому, багато розуму не потрібно.

Та й як Роман зможе спокійно жити в цій квартирі, до якої він не має жодного стосунку? Батьки дружини собі відмовляли, купили, а він тільки й радий?

Мені здається, зятю взагалі варто піти послужити – загартуватися, подорослішати і віддати належне Батьківщині. Адже Україна  – це дім його майбутніх дітей.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page