Коли Оля вийшла заміж за Василя, Володі було п’ять років. Жінка раділа, що буде чоловік в домі – приклад. Згодом у Володі з’явився брат. Та щастя, як не було, так і нема. Чоловік любив “веселе” життя, і як тільки Ольга не боролася, нічого не допомагало. А коли Василь несподівано отримав спадок від своєї мами, так взагалі занурився у “хороше” життя з друзями. Тільки коли гроші закінчилися, він зрозумів, що є син, який повинен його доглядати.
***
Мій знайомий Володя, дуже хороший, у нього дві маленькі доньки, дружина. Він моряк. Живе в Тернопільській області. Точніше був і жив. Його вже місяць як немає.
Його мати Ольга Яківна, заміж вийшла за дядька Василя, коли Володі було 5 років. Як же вона раділа, що ця свята, за її словами людина, Володю усиновила.
Незабаром на світ з’явився Володі брат, Остап. І начебто все добре мало бути, якби не цей дядько Василь… Він просто все життя безпробудно заглядав до чарки.
Ні, він звичайно працював, але гроші всі йшли на його “любов”. Ольга Яківна навіть не думала про розлучення.
Витягала його вічно з підворіть і підвалів, а він її тільки вчив уму-розуму… Грошей вічно не вистачало.
Найцікавіше, що коли цей дядько Василь отримав спадок від своєї матері, він тут же кинув сім’ю і подався у “вільне плавання”
Володя вже давно на той момент не жив вдома. Всього домігся сам. Квартира в іпотеці, плани на майбутнє.
Ось тут то і прилетіли аліменти від дядька Василя. За документами – він батько. Значить Володя повинен на його утримання платити.
Саме в цей нелегкий для Володі час, де “плутанина” з батьком, йому діагностували недугу.
Він “зник” менше ніж за пів року. І весь цей час, не дивлячись на прохання дружини Володі, дядько Василь мовчки отримував гроші. Я не знаю, адже можна ж було якось скасувати через хворобу Володі. Куди-небудь звертатися. Володя цього не робив.
Він платив до останнього свого подиху. Аліменти. Татові. Татові, який тільки на папері був…
А Василь Іванович цей, не дивлячись на вічні “веселощі” і нібито слабке здоров’я, живіший за всіх живих. Частенько бачу його з авоською, на нашому ринку.
Раніше я і не знала про цю історію. Віталися з ним, по-сусідськи… Тепер не буду. Ніколи більше…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!