Батьки мого вже колишнього чоловіка Сергія ніколи не ставилися до мене з належною повагою. Їм здавалося, що для їхнього сина я недостатньо гарна. Але якщо його батько ще намагався якось завуалювати свою ворожість, то мати відкритим текстом заявляла, що мій чоловік міг би знайти собі вигіднішу партію.
Звичайно, Сергій намагався за мене заступитися і всіляко відстоював свій вибір. Але коли колишня свекруха діставала з рукава головний козир – згадувала про те, що ми живемо в її квартирі, чоловік відразу ж стихав і відступав назад.
Варто зазначити, що хоч ми й жили у її квартирі, вона отримувала за це гроші. Так, його мати здавала нам житло за нижчою ціною, ніж будь-який інший орендодавець. Але ж у цій квартирі жили не чужі люди, а її рідний син!
Було б як мінімум дивно вимагати від нас виплати більшої суми з огляду на це. До того, ж мама Сергія сама запропонувала нам такий варіант житла, дізнавшись, що я перебуваю на третьому місяці очікування дитинки.
Перші два роки після народження донечки свекруха не так часто влаштовувала сцени й конфлікти. Тоді вона не могла натішитися онукові, а тому і її нетерпимість до мене трохи притихла. Однак це було лише затишшя перед бурею.
Коли донечці Домініці виповнилося 3 роки, мама Сергія вирішила, що відтепер зобов’язана брати більше участі у її вихованні. Оскільки нам, за її словами, не під силу самостійно виростити гідного представника суспільства.
Стосунки з чоловіком почали потихеньку погіршуватися, оскільки він був повністю згоден зі своєю матір’ю.
Матуся Сергія почала все частіше являтися до нас додому без запрошення. А на будь-яке заперечення лише відповідала, що має на це право, адже це її будинок. А одного разу взагалі забрала Домініку до себе без попередження і сказала, що їй краще якийсь час пожити з нею, а ми можемо її відвідувати будь-коли.
Тоді я й вирішила, що стара зовсім з розуму вижила, про що, власне, їй так прямо й сказала. Чоловік, зрозуміло, вкотре став на бік матері. І для мене це було останньою краплею. Що-що, а забирати у мене рідну дочку я не дозволю нікому!
Зрештою, мені нічого не залишалося, крім як подати на розлучення. Так я й зробила. А скоро після цього забрала дочку та з’їхала до своєї мами.
Минуло вже два роки після цієї історії. За цей час ми поновили стосунки з колишнім чоловіком. Сергій зрозумів, що був не правий і не захотів залишати свою кохану дитину Тож вибрати, з ким спілкуватися, зі мною чи своєю матір’ю, йому було неважко.
Зараз ми щасливі, знову розписалися, а спілкування зі свекрухою максимально обмежене.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.