Коли Тарас зустрів Настю, йому було байдуже, що скаже про неї його матуся, бо закохався по самі вуха. – Дочко, а скажи, ти господарство вести вмієш? – Яке господарство, я вся в науці. – А їсти готувати? – В нашому місті багато ресторанів, та й додому замовити можна. – Софія Іванівна взялась за голову. На наступний день прийшла до нас, і жалілася на долю. – Ой, краще б я тих попередніх прийняла.
***
Ми завжди знали, що моя тітка буде свекруха ще та. Так і вийшло. Синочок для неї, був самий самий. Порошинки здувала, ну і відповідно всі невістки не такі. Хоча дівчатка траплялися, дуже хороші. Але це було, тільки до моменту знайомства їх з мамою.
Система у них з мамою була така:
Він знайомитися, зустрічається місяць,
Знайомить з мамою
Після знайомства мама розповідає, в чому недоліки майбутньої невістки
Наступний день, Софія Іванівна біжить до моєї мами. Скаржиться, які дівчата пішли, нема жодної, яка б була рівня її Тарасику. Були у неї свої критерії з цього приводу.
Наприклад, ось деякі з них:
Повинна повністю себе забезпечувати сама, а навіщо дивитися в рот Тарасику, адже у нього своя фірма.
Красунею повинна бути, щоб онуки були теж гарні.
Це основні характеристики, але багато було і другорядних.
Все це тривало, поки Тарас не закохався. Довго він, свою суджену домагався, поки вона не погодилася. Всім його влаштовувала і красуня, і самостійна.
Любов була настільки сильна, що йому вже було все одно на все. Весілля вони теж зіграли швидко, була вона при надії. Софія Іванівна, коли знайомиться з нею почала, взагалі обімліла.
– Господарство вести вмієш?
-Ні, я працювала, мені не до цього було.
– Ну, це нічого, – сказала свекруха, – Вчитися ніколи не пізно. Готувати, мабуть, вмієш?
– Ні, – похитала головою Настя, – Я в ресторанах і в кафе харчувалася.
Свекруха зітхнула ще важче.
– Хоч підлоги-то мити вмієш?
Невістка скривилася.
– Ось ще! – обурилася вона, – ще не вистачало, мені, та підлоги мити!
– Ох, вибачте, – засміялася свекруха, – Ти царської крові, чи що?
– Ні, – Невістка знову заплескала віями, – Я “Королева краси Львів 2015”. А що?
Свекруха зазнала неймовірне бажання кинути чимось у кого-небудь.
– Дав Бог невістку. А як же ти будинок в чистоті та затишку утримувати будеш? А сніданок-обід-вечерю готувати? Ти ж нічого не вмієш.
– А ви на що? – здивувалася Настя.
– По-твоєму, я повинна залишитися? – Свекруха починала закипати, – І за тебе всю роботу робити?
– Ну, це ж ваш син. Що ви, заради своєї дитини зайву спідницю не виперете?
В сльозах потім нам тітка розповідала. На життя скаржилася, та інших дівчат згадувала.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
