Коли це все почалося майже рік тому, я вирішила відмоівитися від помадий й колготок і економити.
Я заміжня вже майже 10 років. Живемо ми нормально, є власна квартира, яка чоловікові дісталася від бабусі. Чоловік працює, заробляє небагато, але нам цілком вистачає. Я за ці роки так на роботу і не влаштувалась, виховую двох доньок, домашній побут теж повністю на мені.
Сімейним бюджетом керую також я. У чоловіка немає часу цим займатися, тому комуналка, купівля всього необхідного, одягу, продуктів для дому або чогось для дочок завжди на мені.
До того ж, мені зовсім не важко стежити за акціями та розпродажами, щоб купувати потрібне за гарною й вигідною ціною. Все-таки за однієї зарплати на чотирьох осіб потрібно вміти грамотно витрачати гроші.
До мене не причепитися. Чоловік знає, що вдома завжди чисто, одяг випраний і погладжений, їжа приготована. Він може іноді з дітьми погратися або допомогти старшій із домашнім завданням. Іноді (дуже рідко) щось мені по дому допомагає, з чим я сама не можу справитися.
Але одного разу стався випадок, який багато чого змінив. Між нами з Артемом виникла серйозна суперечка, він одягнувся та пішов. Телефон вимкнув, додзвонитися я йому не могла. Грошей у мене майже не лишилося, і я півночі думала, що буде, якщо він не повернеться.
На щастя, наступного дня чоловік повернувся від своєї мами (свекруха мені одразу написала, щоб я не хвилювалася – Артем у неї), і ми помирилися. Але той епізод і той страх за себе та дітей у мене залишився надовго.
Тоді я зрозуміла, наскільки я вразлива без чоловіка, адже я навіть не мала жодних заощаджень! Я твердо вирішила, що мені потрібні хоч якісь накопичення про всяк випадок. І почала відкладати із тих грошей, які вдавалося зекономити.
Десь я могла ковбасу дешевше купити, десь економила на косметиці чи одягу. Було приємно відкладати купюру за купюрою, розуміючи, що ці гроші — це та сама подушка безпеки.
Заощаджувати виявилося досить захоплююче. Я навіть почала більше займатися в’язанням і іноді продавала свої вироби через Інтернет. Ці гроші теж йшли у мою “заначку”.
Коли майже рік тому все це почалося, я ще й відмовилася повністю від колготок і губної помади – ще копієчка пішла на “подушку безпеки”.
І все складалося добре до одного моменту. Чоловік ось буквально днями за моєї відсутності вдома шукав якийсь важливий документ, усе перевернув догори дном і випадково знайшов мої заощадження, які я збирала протягом останніх трьох років!
Артем нарахував суму в кілька його заробітних плат. І у розмові зі мною він ледве підбирав слова – його це дуже обурило чомусь.
Артем заявив, що всю зарплату завжди віддавав мені, щоб сім’я нічого не потребувала, і ніколи й подумати не міг, що я гроші приховую та ще й в такий важкий час. Тепер він, мовляв, повністю розчарувався і більше мені не довіряє. Навіть подумує про розлучення.
Я теж розумію, що вчинила некрасиво щодо нього, але не знаю, як це можна виправити. Та й хіба б я лиш на себе ці гроші витратила в разі чого? Звичайно, що ні, це гоші для всіх нас, підстраховка для родини.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
