fbpx
життєві історії
– Коли ти вже купиш нову сковорідку ?? – кричала мені мама в трубку, поки я лежала в палаті, куди мене тільки що привезли на швидкій

Спеціально підготовлено для ibilingua.com

– Коли ти вже купиш нову сковорідку ?? – кричала мені мама в трубку, поки я лежала в палаті, куди мене тільки що привезли на швидкій.

З віком мама дуже змінилась, стала строгішою до мене. Наші відносини почали псуватись. Мене це дуже засмучує, але зрозуміти я її не можу.

Ми живемо окремо, але зато у нас загальна дача. Одна половина батькова, інша наша з чоловіком. Тому, хочеш-не хочеш, доводиться бачитися.

До нас там жила мамина мама і вони з нею теж постійно були в контрах, хоча моя бабуся мила людина, я її дуже люблю. Але мама вічно чіплялася до неї – стать не так помила, недотерла пил, ліжко не так застелена, фіранки не так зашторені.

Хоча бабуся завжди була досить акуратною і сама любила порядок в домі. Жах. І спробуй не відреагує або почни сперечатися – вона починає верещати, як порося, істерії, і в сказі починає все це виправляти.

Бідної бабусі діставалося від неї міцно, мама приїжджала і доводила її до того, що у бабусі піднімався тиск, вона починала пити таблетки від серця і потім день лежала, приходила в себе.

Адже їй вже було близько 80-ти. І тепер прийшла моя черга, тепер вона за мене взялася. Хоче і мої нерви з’їсти.

Одного разу приїхала я відпочити на дачу, я булапринадії, на 3-му місяці, хотілося подихати чистим повітрям і в загальному, відпочити від міської суєти.

Мама повинна була приїхати пізніше і я вирішила до її приїзду насмажити млинців. Зробила по-швидкому, плиту тут же помила, все витерла.

Але от приїжджає мама і як поліцейська шукач давай всюди перевіряти, чи всі помито-прибрано. Тут їй на очі потрапила плита, на її погляд вона була не дуже чиста і тут розігрався справжній спектакль!

Стільки всього я на свою адресу почула! Що плита її рідна загиджені, що її тепер не відмити, що сковорідку можна сміливо в смітник, що весь будинок порівняли млинцями, що краще б я сюди взагалі не потикатися! Почалось!

Вона години півтори істерії, без угаву,

Півтори години, вона просто кричала, гоаорила не зрозумілі речі. У просто мене вже мозок готовий був вибухнути, але не хотілося з нею сваритися і так відносини гірше нікуди.

Читайте також: Бог посилає вам труднощі не для того, щоб ви опускали руки. А для того, щоб ви стали тими, ким повинні стати

Я сказала, що обіцяю їй купити нову сковорідку, що ще раз там все приберу і пішла до себе в кімнату, в надії що вона заспокоїться нарешті та й вже відчіпеться від мене.

Та й себе не хотіла піддавати ризику, дитина майбутня була дуже довгоочікувана і мама, до речі, була в курсі. Але я навіть через двері чула, що крик її не припинився, «все засрала, зіпсувала і втекла до себе в кімнату» – не вгамовувалася вона.

Господи… я як вже втомилася від неї, не знала вже й куди подітися, вирішила, що треба їхати, але не помітив, а що часу вже була година ночі, це мене і зупинило. Спробувала заснути.

Але заснути ніяк не могла і почав боліти живіт, я дуже злякалась.

Сяк-так в 5-ій годині ночі я відключилася. Вранці прокинулася від нестерпних болів, пішли якісь виділення.

Ми з мамою викликали швидку і мене відвезли в лікарню. Лікар сказала, що у мене це від нервів.

Як у воду дивилася. Вона залишила мене лежати на ліжку, сама побігла на терміновий виклик, сказала через 10 хвилин повернеться. Дзвонить мама і перше, про що вона запитала мене.

– Чи скоро я куплю їй сковорідку? Я просто в ауті … як таке може бути? Адже вона сама мене проводила до швидкої, бачила що я в поганому стані … для мене це просто за межею розуміння.

Я просто не можу передати, як мені боляче і прикро, і адже чим далі – тим у неї гірше стає характер. Не вже я заслужила таке відношення до себе.

Думаю, що єдиний вихід – це не бачитися з нею. Але це рідна мама, ми і так живе окремо, адже я її люблю, незважаючи ні на що.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням  ibilingua.com