Коли у Віктора і невістки з’явився синочок, то насолоджувались цим чудовим моментом вони не довго. Остапчику ледь рік виповнився, як вони привезли його мені на виховання. Я на пенсії, чоловіка вже немає, тому проти не була. З перших днів у нас була домовленість, що кожного місяця мені на карточку пересилається певна сума, так як живемо ми в різних містах. Треба ж дитині на щось жити, пенсія то маленька
***
Сьогодні був хороший день ми з Остапчиком гуляли майже цілий день і грали в різні ігри. Нам сьогодні батьки Остапа повинні перевести гроші і тому я цілий день говорила, що зводжу Остапа в батутний парк.
Увечері ми грались машинками, як раптом задзвонив телефон. Як виявилося це дзвонить син, напевно сказати, що “гроші перевів”. Я взяла телефон і сказала:
– Привіт синок, а я подумала, що ви про нас вже забули.
– Привіт мам, як ми можемо про вас забути. Зачекай хвилину …
І телефон взяла моя “улюблена невістка”, і почала говорити:
– Доброго вечора, ми вам сьогодні грошей не переведемо.
– Чому? – здивовано запитала я
– Мені подзвонила моя мама і попросила грошей, щоб купити новий телевізор, тому поживіть поки на свою пенсію і поклала слухавку.
Я втратила дар мови і простояла з телефоном біля вуха хвилин 5. Який телевізор, коли онука треба годувати. Я дуже розлютилася і зателефонувала синові:
– А ти чого мовчиш? На які гроші мені Остапчика годувати?
– Мам, ну розумієш щоб кредит не брати ми їм грошей позичили. А у тебе пенсія є, тому як – небудь протягнете, а в наступному місяці переведемо.
– У вас совість є?
– Мам, незручно говорити. Я передзвоню.
Я була розчарована від почутого, як можна настільки з пофігізмом відноситься до дитини? Купити якийсь телевізор не думаючи про те, що треба сина годувати. І ще купують дорогий телевізор, який я собі точно дозволити не зможу.
Я дуже добре знаю свого сина і він точно так не міг вчинити, а ось чому він слухає свою дружину зрозуміти не можу. Коли трохи пізніше я зателефонувала синові і хотіла висловити все що я про них думаю, то він мені відразу сказав: “Мам, давай не лаятися, як заспокоїшся передзвони”.
Як я розумію зараз все то сімейство повним ходом висмоктує всі гроші з мого сина, а він як “лопух” вуха розвісив і сидить нічого не розуміючи (або робить вигляд, що нічого не розуміє).
Мені здається ще пару років він попрацює на те сімейство і Ірина від нього піде, залишивши мого Віктора з дитиною одних (це я так бачу цю ситуацію). А як воно насправді буде ніхто не знає.
Ну нічого, буде і нашій вулиці свято, я зателефонувала своїй подрузі Катерині і позичила у неї грошей. І ми з Остапчиком задоволені поїхали на батути…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!