Коли в гості до свекрухи приїхала сестра двоюрідна здалеку, я якраз гостювала в селі і застала приїзд чоловікової тітки.
Та приїхала ефектно: на таксі, з великою сумкою подарунків.
– Це мед вам, домашній! – діставала вона дві трилітрові банки.
Свекруха спритно втекла з банками в льох.
– Це тобі, невістко, – вручила вона мені велику коробку, а свекруха, що прибігла назад, заплескала руками:
– Ой, а ти що це там роздаєш знову вже?
Свекруха напружено дивилася на коробку в моїх руках і я бачила в її очах нестерпне «Дай!» і бажання відібрати її у мене і відкрити.
Тітка витягла ще коробку, набагато меншу від моєї, і простягнула її сестрі, зі словами:
-А це моїй племінниці Зіні!
Свекруха безмовно метнула погляд на мою коробку, потім взяла свою і запитала, ніби жартома:
– А чи ти не переплутала бува?
-Не переплутала.
Тітка витягла велику пухову хустку і накинула її на плечі моїй свекрусі:
– Тобі!
-Спасибі, сестричко, – зашарілася свекруха. (Вона потім цю шаль з себе не знімала, а ні, знімала разок, щоб укрити сплячу Зінину дочку Людочку).
Я накрила швиденько на стіл на свекрушиній кухні і вибігла в веранду, щоб налити там з банки варення в розеточку.
Коли гостя з матір’ю чоловіка засіли за стіл, я вийшла в «нашу» тимчасову спальню, щоб подивитися, що там, в подарованій мені коробці.
І відразу ж помітила, що коробку встиг хтось відкрити, тому що вона стояла криво і з-під кришки стирчав шматок, якого до цього не було.
Як так?! Хто? Я на півхвилини тільки відійшла, в будинку крім нас трьох нікого не було!
(Чоловік мій дітей в лазні в цей час мив).
Відкривши коробку, я побачила, що все в ній перевернуто: в’язані дитячі шкарпетки, красива хустка (для мене очевидно), коробка з чоловічою туалетною водою, набір «Лего» в коробці.
Я була зворушена і вирішила будь що теж подарувати подарунок тітці чоловіка.
Тим часом я почула, як свекруха на кухні запитує у своєї сестри:
– Нічого собі, який в тебе ланцюжок на шиї товстенний! Скільки хоч такий коштує?! А перстень?! Він же величезний просто!
Тітка щось говорила про знижки і розпродажі, які довго вичікувала, а далі я дослухувати не стала і побігла в баню – забирати дітей.
Після того, як всі мої чоловіки вийшли з лазні, свекруха запропонувала сестрі помитися з дороги.
Та пішла в баню, а ми з чоловіком сіли пити чай.
Тут свекруха вибігла до мене і шепоче:
-Нуж бо дивись, а то я без окулярів не бачу: проба є?
Я побачила величезний жіночий перстень, який свекруха мені простягла. Я покрутила його в руках і відповіла:
-Та щось не бачу… Але схоже на золото…
-Так і знала! Підробкою вона мені тут хвалилась! – засичала чоловікова матінка і понеслася в кімнату. Я подивилася в напіввідчинені двері і побачила, як свекруха блискавичними рухами шарить в тітчиній великій сумці і мені стало гиденько.
Не встигла я втекти від дверей, як свекруха вискочила з кімнати, наче ужалена, і побачила, що я тікаю. Тоді вона, ніби виправдовуючись, стала говорити:
– Вона мені ж рідна! Сестра моя! У нас взагалі немає секретів одна від одної! І потім, адже вона в моєму домі, отже я тут господиня…
Наступні хвилин п’ять я чула, як за стіною в кухні свекруха приглушено базікає з кимось по телефону:
– …А начепила на себе підробки і викаблучується переді мною! Корчить з себе мільйонерку!..
У той же вечір ми з чоловіком почали збиратися додому – ми приїжджали тільки для того, щоб в лазні помитися.
-На, невістко, мед! – простягнула вона малесеньку баночку, – Дітям будеш по трішечки в чай додавати.
-А це Зіночці передайте! – попросила вона чоловіка.
-Що там? Банка? А не розіб’ється? Треба її окремо поставити! – перепитав чоловік і нехитро витягнув з пакета трилітрову банку з медом.
Свекруха спалахнула і ховаючи очі, промовила:
-Ти чому в чужій пакет заглядаєш? Невихований який… У Зіночки чоловік кашляє часто і діти хворіють. Ось, будуть натиратися медом в лазні, плюс у Зіни волосся пошкоджене, нехай маски робить… Їм треба багато меду, вони ж ласуни!.. А ви ж самі казали, що солодне не дуже.
Все зрозуміло. Ми поїхали додому.
– У тебе мати може порпатися в чужих в речах? – зщапитала я у чоловіка дорогою те, що не давало мені спокою, а Макс відповів:
– Угу, ще й як!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
