fbpx
життєві історії
Коли Василь заснув я розблокувала його телефон і зайшла в першу соціальну мережу, яка мені попалася. Це був фейсбук. І якщо раніше я не сильно розглядала світлини чоловіка, то цього разу я навіть окуляри одягла. І, як то кажуть, не даремно. Останні світлини були саме з офісу, де він працював

Коли Василь заснув я розблокувала його телефон і зайшла в першу соціальну мережу, яка мені попалася. Це був фейсбук. І якщо раніше я не сильно розглядала світлини чоловіка, то цього разу я навіть окуляри одягла. І, як то кажуть, не даремно. Останні світлини були саме з офісу, де він працював.

Чоловік нещодавно влаштувався на нову роботу у солідну фірму. Для сім’ї хороша підмога, ще й в часи війни… Адже зарплата тут значно вища, ніж була в нього раніше.

Нам обом вже за сорок. Дітки у нас пізні, сім та п’ять років. Сім’я у нас звичайнісінька. Зайвого достатку ніколи не було, але й не бідували ніколи. Чоловік завжди намагався забезпечити нас усім необхідним. Я його дуже сильно люблю і поважаю

На новій роботі Василь працює кілька місяців. У його офісі працює знайома сусідки, з якою часто “п’ю каву”. Коли вона дізналася, що мій Василь влаштувався туди працювати, то почала цікавитись у своєї подруги, як там і що.

Ну, і ця її цікавість не залишилася без винагороди. За останньої нашої зустрічі, за чаюванням, вона мені й повідала, що на роботі моїм Василем дуже зацікавилася молода співробітниця, досить яскравої зовнішності. Я посміялася з цієї новини і впевнено сказала, що Мій Василь не такий. Ми допили чай і розійшлися кожен по своїх справах.

Спершу я забула про цю розмову. Василь дуже добре ставився до мене та дітей. Навіть став якось романтичніше поводитися. Мені дуже подобався його натиск. Навіть відновив дарування квітів, коли пізно повертався додому.

Я всі ці зміни сприймала як знак кохання та поваги. Сама ж, у свою чергу, почала частіше влаштовувати романтичні вечори, про які ми вже й забули. Все було як раніше. Як у юності. На душі цвіло і було дуже легко.

Залицяння Василя надали мені нових сил та впевненості. Так тривало кілька місяців. Я вже й звикла до таких змін. Наше побутове життя стало яскравішим та цікавішим. Вкотре, коли чоловік повернувся додому із запізненням, я, як завжди, потяглася його обійняти. Але в очі кинулося довге темне волосся на його білій сорочці. Причому волосок був не просто зверху, а завертався під комір сорочки. Я акуратно потягла його, щоб чоловік нічого не відчув, і витягла півметрову волосинку чорнющого кольору.

У мене всередині все похололо. З огляду на те, що я блондинка, то сумнівів у мене виникнути не могло. Але, взявши себе в руки, я вдала, що нічого не сталося і ми пішли вечеряти з моїм коханим чоловіком.

Коли Василь заснув, я почала переглядати на його сторінці у фейсбуці всі світлини, які він викладав у мережу з цієї роботи. На одному з фото поряд з чоловіком стояла чорнява молоденька дівчина з косою, відповідної довжини. Незважаючи на юний вік, її погляд випромінював упевненість хижачки та холодність розлучниці. Мені стало ніяково.

Цілу ніч я так і не змогла заснути. Перед очима стояв образ тієї молодої красуні. У голові з’являлися думки, що треба рятувати сім’ю. Хтось скаже, що не потрібно тримати того, хто хоче піти! Але Василь поводиться зовсім не як охочий розлучитися.

Отже, маю впевнений шанс все виправити і попередити, щоб він нас покинув. Я не можу втратити його, бо люблю, як і колись. Напевно, навіть більше. У нас діти! Я впевнена, що в нього з тою красунею щось було, але як далеко зайшло не можу знати. Що ж тоді означають квіти та вся ця романтика? Невже докори совісті?

Я ніби й знаю, як діяти дальше, але хочеться “з боку” глянути на цю ситуацію. Тому прошу вашої поради, щодо цієї не легкої для мене ситуації!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page