Коли наш Тарасик сказав, що вони з Тетянкою надумали одружитися. Я зразу розуміла, що молодих треба житлом забезпечити. Ну а хто як не ми, батьки? Не могла заснути вночі, все думала, як подарувати дітям на весілля квартиру, і мене відвідала одна думка, на мій погляд – чудова!
Наш старший син Тарас зустрічається з милою дівчиною Тетянкою. Юна красуня живе з батьками у сусідньому селі, і син їздить туди на автомобілі, який купив сам. Молоді люди зустрічаються вже рік і раніше казали, що розписуватись поки що не поспішають.
Так і було до вчорашнього дня. А тепер нас із чоловіком Дмитром порадували, що незабаром ми станемо бабусею та дідусем. І нам довелося серйозно замислитись, що подарувати дітям на весілля.
Ми з чоловіком живемо добре, хоч дрібні негаразди й непорозуміння бувають. У мого Дмитра золоті руки. Він непогано заробляє, якщо порівнювати з іншими родинами в нашому селі. У нас є два чудові сини, яких ми намагаємося поставити на ноги.
Дітей ми любимо однаково. У дитинстві купували хлопчикам цукерки та іграшки на двох та навчали їх завжди ділитися між собою. Сини подорослішали, і нам хочеться дати їм можливість поїхати до міста, бо для молоді у селі немає ніяких перспектив.
Але без власного житла в місті нема чого робити, а придбати дві окремі квартири у нас немає можливості. Грошей назбирати теж не вийде, бо Тарас незабаром одружується.
І ось на минулих вихідних відбулося сватання. Весілля домовилися справити наступного місяця. Але питання, де житимуть молодята, вирішити не вдалося.
Ми зі сватами довго сперечалися на цю тему, але так і не дійшли єдиної думки. Нам хочеться, щоб молодята оселилися в нашому домі, але майбутня невістка не світиться бажанням жити зі свекрухою. У результаті ми попрощалися та поїхали додому.
Вночі нам з Дмитром не спалося. Ми лежали і розмірковували, скільки грошей піде на свято і скільки готівки у нас залишиться на весільний подарунок. Дуже хотілося купити Тарасикові квартиру, але Дмитро зробив висновок:
«Квартиру на весілля ми подарувати не зможемо: грошей не вистачить!»
Тоді мені на думку спала одна ідея:
«Давай запропонуємо сватам купити квартиру в складчину!»
Чоловіку такий варіант сподобався. Діма цмокнув мене в щоку: «Ти в мене не тільки гарна, а ще й розумна!»
Наступного дня ми знову поїхали в гості до сватів. Дітей до розмови не залучали, бо хотіли спочатку узгодити усі нюанси з батьками нареченої. Дмитро озвучив нашу пропозицію:
– Давайте разом подаруємо дітям на весілля квартиру. Ми готові сплатити половину вартості житла. Як ви на це дивитеся?
– Ми не будемо робити молодим такий дорогий подарунок! – категорично відповів сват. – Нам свого часу ніхто не помагав. Ми найбільше домагалися самостійно. До того ж, наша третя дочка ще заміж не вийшла, нам слід і про неї думати.
– Може, хоч третину додасте?
– Ні! – відповіли свати.
Домовитися зі сватами нам не вдалося. А купувати житло для наречених тільки за свої гроші чоловік відмовився, бо батьки нареченої – люди заможні, а гроші додавати не збираються.
Діти після весілля поїхали до міста і стали жити на орендованій квартирі. До народження дитини грошей їм вистачало. Але після появи світ маленької доньки потреби сім’ї зросли, і Тарас зрозумів, що на одну зарплату вони не проживуть. Наш син перевіз свою сім’ю до нашого дому, а сам пішов працювати далекобійником, зараз працює закордоном.
Тарас хоче самостійно заробити на власний будинок. Але якщо буде потрібно, ми обов’язково йому допоможемо! Синові варто лише попросити горшей – і ми дамо!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.