fbpx
життєві історії
Коли я лежала в лікарні, дочка мене лише раз провідала. А при телефонній розмові Зорянка наголосила, щоб я більше привчалась до лікарняної їжі, адже вона корисна, а мені варто трохи схуднути. Зате невістка приїжджала кожного дня. Старалась для мене, подбала навіть про шоколадки для медсестер. Лікарю віддячилась, навіть не сказала мені скільки. За ці десять днів в лікарні, я відчула, що зовсім байдужа для своєї донечки, про яку так дбала. Тепер моє відношення до невістки сильно зміниться

Ніколи не змогла б навіть і подумати, що для невістки стану потрібнішою, ніж власній донечці.

З чоловіком ми виховали двох дітей сина Артема і дочку Зоряну.

Обидвоє наших дітей вже давно покинули сімейне гніздечко. Про те часто навідуються до нас у село по мірі своїх можливостей.

Син наш живе в місті, виховують з невісткою двох донечок.

А дочка наша в районному центрі, живе з чоловіком і сином у двокімнатній квартирі. Чомусь так в житі складається, що батьки більше стараються підтримати дочку, адже вона для нас беззахисна жінка, якій важко буде без нашої з татом підтримки.

Звісно, що сину ми також допомагаємо, та чомусь більше дочці.

То пожаліється Зоряна, що пральна машина поламалась, ми вже в поміч, то надумались вони з чоловіком машину купляти, як ми прискладали певну суму грошей для них.

Артема коли не спитаєш, то в нього все добре, все є. Він навпаки старається нам створити комфортні умови для життя.

Та цього літа моє здоров’я мене сильно підвело, та аж так, що я потрапила до лікарні. І як мені стало прикро, моя дочка лише один раз мене провідала. А при телефонній розмові наголосила, щоб я більше привчалась до лікарняної їжі, адже вона корисна, а мені варто трохи схуднути.

Зате невістка приїжджала кожного дня. Старалась для мене, подбала навіть про шоколадки для медсестер. Лікарю віддячилась, навіть не сказала мені скільки.

За ці десять днів в лікарні, я відчула, що зовсім байдужа для своєї донечки, про яку я так дбала. Тепер моє відношення до невістки сильно зміниться, я відчуваю до неї таку вдячність, про яку не забуду ніколи.

Читайте також: Власне, від внучки я й дізналася, яку нісенітницю плете на Анну сваха. Мені б і в голову таке не прийшло. – Твоя дружина не така свята, як ти вважаєш. Ти що думаєш, просто так ти в неї закохався? Приворожила вона тебе! Невже не бачиш? Це ж зрозуміло, як білий день! – Я б забрала дітей до себе, але зять дав батькові обіцянку, що буде біля матері до останнього її подиху. Моя дочка в тій квартирі, як п’яте колесо до воза!

Дуже радію за сина, що в нього така гарна сім’я. Бо зять за всі ці дні так і не спромігся подзвонити.

Звісно, що з часом я пробачу дочці усе, та я вже пробачила, але після цього випадку я зрозуміла, що маю дві донечки, і ніколи не буду робити більше між ними різниці.

А у вас як з невістками?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page