fbpx
життєві історії
Коли я побачила пропажу у рюкзачку пасербиці, то одразу ж хотіла почути її пояснення. Ця ситуація стільки часу виводила мене з себе, і ось – розв’язка. Та я вирішила не поспішати, і добре зробила. На наступні вихідні Зоряна знову прийшла до батька. Ми довго сиділи і розмовляли, і тут я, ниточка по ниточці, витягла з дівчини всю правду

Коли я побачила пропажу у рюкзачку пасербиці, то одразу ж хотіла почути її пояснення. Ця ситуація стільки часу виводила мене з себе, і ось – розв’язка. Та я вирішила не поспішати, і добре зробила. На наступні вихідні Зоряна знову прийшла до батька. Ми довго сиділи і розмовляли, і тут я, ниточка по ниточці, витягла з дівчини всю правду.

***

Шкарпетки вибирала ретельно: яскраві, красиві, різних розмірів. Близько сорока пар набрала. До них взяла великий подарунковий пакет.

Навряд чи з боку це виглядало мило: доросла тітка набирає купу дитячих шкарпеток, скидає їх в квітчастий пакетик з намальованими повітряними кулями.

Але я була впевнена – це буде найкращий подарунок для дванадцятирічної доньки чоловіка.

Десь з рік тому у нас вдома почали пропадати шкарпетки. Вони і раніше губилися, але не так масштабно. Варто було купити кілька нових пар – як за декілька днів вони десь зникали.

Головне, що чоловікові чорні завжди були на місці. Мої теж всі є. Зате шкарпетки півторарічної доньки губилися на раз-два-три.

Шкарпетковий злодій був виявлений випадково: у нас гостювала дочка чоловіка, Зоряна. Вони з татом на прощання про щось нашіптували в кімнаті, а я вирішила зробити їй сюрприз: засунути шоколадку в рюкзак.

Відкрила блискавку, втиснула туди плитку, і випадково побачила шкарпетка своєї дочки. Нормально розстебнувши рюкзак, я виявила цілу купку наших шкарпеток.

Покликати Зоряну і прямо запитати, поки докази “гарячі”? Можна було, але я вирішила піти іншим шляхом: сховала сліди свого злочину, забравши шоколад, закривши чуже майно і промовчавши.

У наступні приїзди Зоряни я активно цікавилася її захопленнями. Дочка чоловіка зізналася, що дуже любить шити. Відразу після цього ми з чоловіком купили швейну машинку, нитки і тканини. Пасербиця, не чекала такого сюрпризу, мало не розплакалася від захвату.

Вона попросила наповнювач – виявилося, що Зоряні подобається шити саме іграшки. Поки чоловік і дівчатка пили чай, я швиденько залізла в інтернет, щоб перевірити свої здогади: так, іграшки з шкарпеток дуже популярні і прості у виконанні.

Я дуже далека від рукоділля, на жаль, тому потрібно покаятися: думала, що Зоряна “брала” шкарпетки з шкідливості. Як добре, що помилилася.

Перший раз ми накупили нових шкарпеток разом. Зоряна пообіцяла зшити котика для сестрички – для моєї дочки. І вона виконала обіцяне.

З гордістю вручивши подарунок, вона сама зізналася в тому, що іноді брала у нас шкарпетки бо їй подобались кольори. Зоряна попросила вибачення, чим приємно здивувала.

Я попросила Зоряну, щоб вона так більше не робила. І стала завжди купувати шкарпетки для своєї малявки в двох примірниках, потім пропонуючи доньці чоловіка взяти ті, на які око ляже.

Проблема з пропажею шкарпеток була вирішена. Так, довго. Так, акуратно. Зате мирним шляхом.

Свій недавній день народження Зоряна святкувала з мамою, вітчимом і братиком. І тільки на наступний день вона приїхала до нас.

Моєму подарунку – пакету з яскравими носочками, вона зраділа набагато більше, ніж подарованому татом планшету.

Потрібно бути добрішими до чужих дітей. І тоді хтось обов’язково зробить добро вашій дитині.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page