Коли я почула ті дивні буркотіння, то присіла і не дихаючи почала дослухатися уважніше до сплячого чоловіка. Ніколи такого не зауважувала, щоб Іван уві сні щось говорив, а тут на тобі. Від почутого я акуратно взяла телефон, який лежав на тумбі, і давай переглядати всі “дивні” контакти, але, на диво, їх не було. – Ох і розмова буде скоро. Тільки прокинься мені!
— Настя…
Прокинулася о третій годині ночі від того, що чоловік шепоче уві сні жіноче ім’я.
— Настя…
Поки остаточно виринула з безодні сну, він ще пару раз покликав цю особу. Цілком чітке “Настя” перемежовувалося нескладним лепетом, в якому мені чулися різні приємності.
– Настя, ти мій промінчик світла!
– Настя, я жити без тебе не можу!
— Настя, дівчинка моя!
Кинула погляд на подушку, маючи намір як слід докласти цього чоловіка, але здоровий глузд узяв гору. “Ворога треба знати в обличчя!” – прошепотіла вона і потягнулася до телефону чоловіка.
Слідів Насті виявлено не було. Ні в записнику, ні в друзях, ні в друзях друзів, ні в друзях колег.
– Це нічого не доводить! – втупилася на підозрілі імена “Валера Сусід” і “бензин”.
Переписала собі цифры, на всяк випадок, вернула телефон на місце, зі злості відібрала у чоловіка ковдру і, прокрутивши в голові сценарії майбутньої розмови, заснула.
Коли я прокинулася, чоловік пив каву. Побачив мене, розплився в усмішці:
– Доброго ранку!
“Доброго ранку, Настя!” – подумки додала я, обдарувала його злим поглядом і пішла у ванну кімнату.
Від душі поплакала, я вмилася, взяла себе в руки, і пішла в лоб питати про цю мадам. Не встигла рот відкрити – варто було зайти на кухню, як щасливий чоловік, наливаючи мені чай, розставив все по місцях:
– Зайчик, уявляєш, мені сьогодні такий сон снився! Що у нас донька народилася, ми її Настею назвали. Така маленька, гарненька, на тебе схожа. Може, ми насправді…
Всі нічні тривоги відразу відступили. Дочка… Йому приснилася наша дочка. Немає ніякої Насті!
Я не змогла стримати сльози розчулення. Та що там – я буквально розридалася, вчепившись до горнятка з чаєм.
– Ей, з тобою що? Не хочеш дочку? Добре. Я не маю нічого проти хлопчаки, – обняв мене чоловік.
Сон приснився не тільки чоловікові, а й мамі. Під час обідньої перерви вона подзвонила і розповіла про свої марення:
– Ой, мені такий сон снився. Ніби в твоєму домі акваріум був, круглий такий, великий. А в ньому – риба! Ти там, бува, не того, не при надії? Риба-то до цієї справи сниться! У Галки так було, Вальці теж рибка наснилася, а у…
Задумалася, пропускаючи мамині розповіді про її подруг і знайомих повз вуха. Пробурмотіла, що передзвоню пізніше. Відкрила календар, перевірила дати. Записалася до лікаря.
Настя з’явилася на світ в термін. Про інше ім’я навіть не думали.
Зараз їй пів року. Чоловік доньку дуже любить. Ще б! Його першими словами, під час відвідування в пологовому будинку, були:
– Це вона! Зайка, це та сама Настя!
Цікаво, а років через три-чотири, наш син теж йому присниться?
Фото ілюстративне – stylzycia.radiozet
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
