Коли я повернуся додому – в моїй хаті стане все, як тут, навівть дерева в садку пронумерую. Мені дуже подобаються німецькі порядки, я просто у захваті.
Тепер я розумію, чому Україна досі не успішна країна – не тільки через владу, а й нас, простих українців, які звикли до хаосу. Тут, в Німеччині, все по поличкам – і це дуже круто.
У німців є знаменита фраза: Ordnung muss sein! (Має бути порядок). Ці слова, як тепер знаю, часто любив повторювати імператор Фрідріх Великий. А згодом вони стали одним із головних кліше, що використовуються при описі німецької культури. Розповім, які вони, чистота і порядок німецькою.
Німці справляють сильне враження на гостей і біженців з України своєю пунктуальністю, скрупульозністю, працьовитістю, повагою до чужих та власних кордонів.
Саме ці риси німецького народу дозволили Німеччині швидко відновитися після всіх історичних катаклізмів, що випали на її долю.
До сміття у німців особливе ставлення. Його дуже ретельно сортують, щоби потім переробити. Це ціла філософія. Кожному відходу – своє місце. У будь-якому будинку є від трьох до восьми ємностей для сміття. Жовта – для пластику, синя – для паперу та картону тощо.
Наприклад, упаковка з-під йогурту. У нас як – береш і викидаєш, не замислюючись. У Німеччині все інакше. Кришечку (фольга) німецька господиня викидає в одне цебро, паперову обгортку кладе в інше відро, а упаковку (пластик) викидає в третє.
Ще одне цікаве спостереження. Якщо захочете викинути на вихідних склотару, майте на увазі, що викидати скло дозволено тільки в будні з 7:00 до 19:00.
Усвідомити причину такого обмеження нашій людині може бути досить складно: звук скла, що б’ється, заважає жителям прилеглих будинків відпочивати. Такий ось німецький орднунг і турбота про оточуючих!
Якщо ідеальний порядок зустрічає нас навіть на німецькому смітнику, то що тоді говорити про кухню!
Якщоу них в кухні щось не помістилося, несуть в комору і наводять там порядок. Наприклад, полиця для напоїв, коли вона заповнена, вигдлядає у наших господарів ідеально: охайно, все під рукою, чистота та порядок…
Так само все ідеально у спальнях та дитячій.
Німці люблять економити не лише гроші, а й простір.
Книги та одяг можна сортувати не лише за абеткою. Не потрібно розкладати по ящиках. А головне, одразу видно з чого вибирати!
А що вже казати про організацію робочого місця.
В нашому селі (район Берліна) пронумеровано всі дерева. Я теж так зроблю у своєму саду, коли повернуся
В лісах і парках Німеччини дуже чисто. Палити багаття, влаштовувати пікніки дозволяється лише у спеціально відведених місцях.
Чистота, порядок та неухильне виконання правил – основа благополуччя для мешканців Німеччини. Нам є чому в них повчитися. Адже жити та працювати набагато простіше, коли справи зроблені вчасно, а речі завжди на своїх місцях.
І чим скоріше ми, українці, це зрозуміємо – тим краще для нас самих і України.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя