Коли я познайомила Сергія зі своїми батьками, вони йому сподобалися, хоча тато “багато говорив”, він в нас така людина, не дає нікому слова сказати, а мама з порога повчала, бо вона “життя прожила”. Але на це Сергій уваги не звернув, йому найбільше впало в око те, в яких умовах вони живуть. Але і це не завадило нам жити разом, хоча й на орендованій квартирі. Ох, як же я про все шкодую.
Все починалося наче в казці. Познайомилися з Сергієм на зупинці, поспілкувалися, навіть допоміг речі донести. Після першої зустрічі продовжували спілкуватися щільно і все було дуже добре.
На початку мені здавалося, що я зустріла споріднену душу. Через кілька місяців наших відносин вирішили познайомитися з моїми батьками. Зустріч минула не так, як я планувала. Мій батько за стандартом розповідав про побутові проблеми, мама обурювалася, і давала свої поради по життю.
Сергію не сподобалися лише умови життя моїх батьків. Ми продовжували жити тільки вже на орендованій квартирі. Все було добре, навіть чудово. Можливо, було б добре, якби не спільний побут і моє нетерпіння. Через 2 тижні ми розлучилися, і через що б ви подумали – дрібниці. Я переїхала в гуртожиток. А через тиждень після розлучення я дізналася, що чекаю дитину, але не сказала ні йому, ні рідним.
Як же я помилялася, вирішивши, що зможу без нього прожити. Я весь цей час продовжувала любити Сергія, незважаючи ні на що.
Час і гордість зіграли зі мною злий жарт. Незважаючи на цей факт мого життя, я шкодую, що упустила такий дорогоцінний час у відносинах з Сергієм. Тепер я при надії, і мені скоро ставати мамою. Встигла лише зателефонувати і сказати про це. Він був радий, і повідомив що здогадувався. Але тепер він не вільний. А я самотня в своєму становищі.
Плачу і шкодую, а все могло бути по-іншому. Маю велику надію, що моя історія буде зрозумілою для вас.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
