Коли я познайомилася з Григорієм, він ще був одружений. Через рік він розлучився і останні два роки ми живемо разом у найманій квартирі, яку оплачуємо зі спільного бюджету. У нас повне взаєморозуміння, все супер. Якби не його родичка, а точніше, його сестра Ірка.
Вона мене не злюбила від самої моєї появи. Я не особливо дивувалася, бо зрозуміло: їй і не могла сподобатися коханка брата. Та й з колишньою дружиною Гриші у Ірини завжди були чудові стосунки. Але, не дивлячись на те, що ми вже давно разом, з боку сестри мого коханого чоловіка досі чути погрози і образи.
Вона мене як і раніше не сприймає і не дуже прагне це приховувати.
Оскільки зустрічаємося ми вже давно, і не просто зустрічаємося, а успішно ведемо спільне домашнє господарство, живемо під одним дахом, Гриша хоче налагодити відносини між мною і своїми родичами. Я, звичайно, теж не хочу спілкуватися з його родичами, наче кішка з собакою, але не все ж залежить від мене.
І якщо з іншими його рідними і друзями я поступово змогла налагодити контакт і ніяких претензій у них до мене немає, то його сестричка і не думає переглядати своє ставлення до мене! Мабуть, на щастя свого брата їй, за великим рахунком, плювати.
І завтра ми йдемо до Ірки на її день народження. Гриша сам наполіг на тому, щоб ми йшли разом, і сестрі нічого не залишалося, як погодитися. Але я, як і раніше, навіть не уявляю, як себе з нею вести! Я чекатиму від неї якоїсь підлості, публічних насмішок і провокацій. Не хочу сваритися, але і ображати себе не дозволю, це я розумію. Раніше вона навіть погрожувала мене зі сходів спустить!
Ось така у нас сімейна проблема-драма. Для мого Гриші дуже важливо схвалення його старшої сестри, в глибині душі я його розумію, але як все залагодити?
Ірина просто зациклилася на мені і чомусь вважає своїм обов’язком зруйнувати наші з Григорієм відносини, за які я всерйоз готова боротися з ким завгодно! Дивно, що боротися доводиться не з його колишньою дружиною, а саме з сестрою свого коханого!
Не знаю, яке там завтра вийде свято, і дуже хвилююся через це…
Автор: Вікторія
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну