Чоловік мій працівник служби безпеки, тому, звичайно, коли сталося повномасштабне вторгнення, виїхати він нікуди не міг. А от я з двома нашими дітьми молодшого шкільного віку виїхали до мого брата в Польщу.
Сашко давно переїхав в Краків, у нього там невеликий бізнес. Ми поселилися у мого брата, бо у нього чималенький будинок. Пізніше до мене мама приїхала з Полтави, щоб з дітьми допомогти.
Чоловік же Тарас залишається в Україні, працює. Стосунки у нас з ним багато років рівні. Яскраві почуття якось проминули, але у нас діти, достаток, і я не можу сказати що не кохаю чоловіка. Він у мене людина гаряча, я ж дещо інша, мене влаштовують матеріальний добробут, стабільність. І це чоловік мені завжди дає.
Зараз, коли ми в Польщі, він все одно щомісяця перераховує мені 50 000 гривень. Тисячу доларів, тобто приблизно 40 тисяч, я заробляю тут сама у брата на фірмі. Ще 10 тисяч мені на карту платять мої квартиранти. Я маю в Полтаві свою квартиру, яку я переселенцям в оренду віддала.
Ну й крім того я отримую на дітей польську допомогу. Тобто якщо узагальнити, маю дохід приблизно 120 тисяч гривень на місяць. На життя мені з дітьми більш ніж вистачає, зараз он збираємося на море в Грецію, але я і відкладаю гроші весь цей час, бо ми з чоловіком разом мріємо придбати
Отже, я вже більше року в Польщі. Чи важко мені без чоловіка? Так, але не можу сказати, що дуже, ми з Тарасом часто телефонуємо одне одному, він по відео зв’язку бачить дітей. Але ось вже два місяці я живу в новій для мене реальності.
Справа в тому, що моя найближча подруга зловила мого чоловіка як то кажуть “на гарячому” і надала мені фотодокази. У Тараса з’явилася інша жінка.
Це дружина його товариша по службі, який рік тому не повернувся живим зі сходу України. Ця Надія якраз тоді носила третю дитину, зараз її меншому малюкові всього кілька місяців. Ми з нею не близькі подруги, але знайомі. Я знала, що Тарас підтримує їхню родину після втрати годувальника.
Ну і ось тепер я знаю, що він дома майже не живе, їздить на роботу від неї, та й вона з дітьми часті гості в нашій квартирі. Що я відчула, коли дізналися? боляче, звичайно.
Але мій Тарас – просто земний чоловік і не витримав самотності. Вона теж мабуть на сьомому небі від того, що він звернув на неї увагу – на маму трьох дітей.
Звичайно, я тепер не зможу з ним бути. Але поки що не відкриваюся чоловіку, що я знаю про його походеньки. Хочу дозбирати гроші, необхідні на будинок. От тільки тепер розпоряджуся ним інакше. Коли я дізналася про зраду чоловіка, то склала зовсім інші плани. нехай він і надалі платить мені.
Потім я повернуся в Україну і розлучуся. А вже потім куплю будинок десь в мальовничому куточку Західної України. Тільки собі й дітям. А йому нехай вона з трьома дітьми. Кожному – своє щастя.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
