fbpx

Коли я прийшла додому, на кухні застала рідну сестру Євгена. Я привіталася, і пішла у ванну кімнату, але чоловік мене зупинив, і ввів в курс справи. Мені було дуже шкода зовицю, тому й дозволила їй деякий час пожити у своїй квартирі. Євген пішов на роботу, а я навіть не встигла прийняти душ, як почула її тиху розмову з мамою. – Все йде за планом! Скоро вони розбіжаться, і Євген знайде жінку, яка подарує йому дитину

Коли я прийшла додому, на кухні застала рідну сестру Євгена. Я привіталася, і пішла у ванну кімнату, але чоловік мене зупинив, і ввів в курс справи. Мені було дуже шкода зовицю, тому й дозволила їй деякий час пожити у своїй квартирі. Євген пішов на роботу, а я навіть не встигла прийняти душ, як почула її тиху розмову з мамою. – Все йде за планом! Скоро вони розбіжаться, і Євген знайде жінку, яка подарує йому дитину.

Моя подруга Ліля перед своїм весіллям влаштувала дівич-вечір у клубі. Коли все закінчилося, було вже пізно. Я зателефонувала своєму чоловікові, щоб його попередити, що залишуся ночувати у Лілі.

Додому я повернулася рано-вранці. На той момент у мене було тільки 2 бажання – прийняти ванну і добре виспатися. Але в нас дома я застала Маргариту, сестру чоловіка.

У нас із Євгеном не могло бути дітей, з його вини. Це було для нас великою проблемою. Ми з чоловіком вирішили, що його матері про це не скажемо. Все-таки це наше з ним сімейне питання, і ми самі вирішуємо, що нам говорити, а що ні.

Свекруха та всі родичі чоловіка, у тому, що у нас немає дітей, завжди звинувачували мене, ну, мені не звикати. Я сильно на цьому ніколи не зациклювалася.

Ми з Євгеном живемо окремо у моїй квартирі. Свекруха завжди говорила Євгену, щоб ми віддали мою квартиру Маргариті, а для себе ми мали взяти житло в іпотеку. Причому так чомусь вважали всі родичі чоловіка. Але гаразд, це їхні проблеми.

Отож, коли я повернулася додому, то сестра чоловіка сиділа на кухні і лила сльози. Я привіталася з нею, і подалася у ванну.

Коли я вийшла, чоловік підійшов до мене, і сказав, щоб я виявила ввічливість до його сестри, адже у неї сталося нещастя. Я підійшла до Маргарити, спитала у неї, що сталося.

Вона мені відповіла, що чекає дитину. А мати її вигнала з дому, бо їй не потрібні онуки, які з’явилися поза шлюбом. Ось Маргарита і прийшла до нас по допомогу.

Я запропонувала їй поки що пожити з нами. Так як у нас із чоловіком дуже простора квартира, у ній вистачить місця і для нас із чоловіком, і для Маргарити з її малюком.

Чоловік пішов працювати. Коли я пішла приймати душ, то згадала, що я не заколола волосся. Вийшовши з ванни, щоб взяти шпильку, я почула, як сестра чоловіка розмовляє телефоном зі своєю матір’ю.

– Мамо, та не хвилюйся ти так, вона повірила, що я чекаю дитину. Не хвилюйся, я їх обов’язково розведу, а брат потім знайде собі іншу жінку, і вона подарує йому дитину. Так ми в неї ще й квартиру захапаємо, тож без даху над головою я не залишуся. Все цілую, па-па.

Я знову повернулася у ванну кімнату. Мені так хотілося підійти до Маргарити та все їй висловити. Хто ж жартує такими речами? Адже все до неї може повернутися бумерангом.

Я пішла на роботу, там я зустрілася з Лілею, і все їй розповіла.

Увечері ми з чоловіком та Маргаритою сиділи на кухні. Я попросила сестру чоловіка розповісти всі подробиці її цікавого стану. Вона знову почала розповідати свою вивчену напам’ять історію. Я перервала Маргариту, і сказала, що я чула, про що вона розмовляла телефоном зі свекрухою. Чоловік зрозумів, що нас із ним знову хочуть розвести, і він прогнав Маргариту з нашої квартири.

Я зателефонувала свекрусі, і попросила її приїхати до нас додому. По телефону мені довелося сказати, що мова піде про квартиру, інакше вона просто не приїхала б.

Коли вона приїхала, ми з нею пішли на кухню. Я їй дала результати обстеження її сина. Наприкінці лікарем було написано, що її син не може мати дітей.

То вона мені не повірила. І тут я не стрималася і висловила свекрусі все, що думаю про неї. Я їй сказала, щоб вона не приходила до нас додому.

Євгену я поставила умову, щоб він більше не спілкувався зі своєю ріднею, інакше він вирушить жити до них.

Ще я заявила, щоб вони мене більше не звинувачували, що я не можу подарувати їх сину дитини. Якщо таке станеться, то я одразу піду, і розповім їхнім родичам, хто насправді винний у тому, чому у нас немає дітей.

Свекруха нічого не сказала. Вона просто підвелася і пішла. Після цього ні вона, ні родичі чоловіка нас більше, Слава Богу, не турбували.

Ми пішли за допомогою до спеціалістів, і через рік я привела на світ прекрасного синочка. Тепер наша сім’я є дуже щасливою.

Мати чоловіка хотіла до нас прийти в гості, але Євген відмовив їй.

А ще через 2 роки сталося диво, я сама, без сторонньої допомоги змогла привести на світ ще й дівчинку. Тож наше життя стало ще кращим.

А сестра чоловіка, коли одружилася, їй сказали, що вона ніколи не зможе мати дітей. Ну, це вже не мої проблеми. Потрібно було добре подумати, перш ніж жартувати такими речами.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page