fbpx

Коли я прийшла в їхню сім’ю, ми відразу розставили все по полочках: Олена Петрівна нам не заважає, ми до них не ліземо. Ні, вони хороші, але як і в кожного, є свої примхи. Жили ми в різних районах, тому свекруха навідувалась не часто. Коли в нашій сім’ї з’явився Матвійко, візити збільшилися. Діло було ближче обіду. Син спав, а я розвішувала повзунки

Коли я прийшла в їхню сім’ю, ми відразу розставили все по полочках: Олена Петрівна нам не заважає, ми до них не ліземо. Ні, вони хороші, але як і в кожного, є свої примхи. Жили ми в різних районах, тому свекруха навідувалась не часто. Коли в нашій сім’ї з’явився Матвійко, візити збільшилися. Діло було ближче обіду. Син спав, а я розвішувала повзунки.

Свекруха – як багато в цьому слові. У мене теж вона є. І вже дуже давно.

Відносини з Олено Павлівною не легкі, але терпимі. Вона хороша людина, хоч і зі своїми примхами (як і ми всі). Живе окремо від нас і в 10 км, приблизно.

Коли я прийшла в їхню сім’ю, то ми відразу розставили все по полочках: вона нам не заважає, ми до них не ліземо. Заслуга в цьому не моя.

Просто свекруха мудро вчинила, хоч і нелегко їй це далося. В нас з Віталіком з’явилася дитинка і свекруха почала приходити до нас на допомогу. Раз в тиждень, частіше мені не було потрібно.

Вона змушувала мене гуляти і вкладала спати. Лаялася, коли я йшла мити посуд або підлоги. Казала, що я повинна більше відпочивати. А йдучи від нас, вона говорила коронну фразу: вкладеш Матвійка спати і сама лягай. Золото, а не свекруха.

Але одного разу вилізла її натура. Приїжджає вона, а я пелюшки наспіх вішаю. А вона мені: зараз навчу тебе як їх вішати правильно. Я аж присіла. Думаю, дожила. Пеленки вішати будуть вчити.

Думаю, здалася свекруха і показала своє справжнє обличчя. Зараз повзунки з пленками вішати вчити буде, потім унітаз зубною щіткою драїти змусить.

Все… скінчилася спокійне життя. Думаю, були ж дзвіночки… що не вловила вчасно… А вона не вгамовується, забирає пелюшки і каже: ти їх ось так струшуй (сильним рухом показує мені як треба струсити) і вішай акуратно. І гладити не доведеться, вже тобі роботи менше.

Дивиться на моє здивоване обличчя і додає: ти ж їх при високій температурі переш, додаткової обробки їм все одно не потрібно, а у тебе на себе хвилинка звільниться.

Я стою і думаю. Звідки ти взялася? Ти на курсах була? Чому ти не змушуєш мене начищати підлоги і гладити шнурки? Чому ти мене відправляєш відпочивати? А потім зрозуміла. У неї у самої було важке життя і вона це пам’ятає і ні хоче повторення в нашій родині всього цього.

Мудрих вам свекрух, дорогенькі мої!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page