Коли я відчитувала Богдана, зятя майбутнього, той скоса все поглядав на тестя, але підтримки в його очах він не побачив. Як немитий пішов з нашої квартири. Як з моєю ще зовсім дитиною шури-мури крутити, так герой, а як про майбутнє думати, так батьки подумають. Ні, я такого не потреплю. Ми з чоловіком ще довго не могли заснути. – Може краще хай Орися сама малюка ростить, ніж з таким татом?
***
Прибравши в квартирі я зателефонувала Богдану, зятю майбутньому, попросила заїхати. Приїхав, як і просила, один, без нашої Орисі.
Звичайно, я запитала як він ставиться до того, що Галина Романівна мало не вимагає квартири обміняти, та ще й Орисю, рідну дочку, проти мене налаштовує…
Ось добре, що запитала – тепер знаю чого від нього чекати. Правильно кажуть – від осинки не народяться апельсинки.
Богдан спочатку бурмотів щось типу того, що вони молоді, що невідомо коли зможуть самі квартиру на більшу поміняти, що їм ще дитину піднімати (можна подумати, що вони на свої стипендії та його підробіток зможуть дитину ростити… все-одно нам допомагати доведеться).
А коли запитала про що вони думали коли робили її, Богдан помовчав, а потім відповів: “Я взагалі вашу дочку заміж при надії беру!”.
Та ти що? А нічого, що носить вона цю дитину від тебе? Нічого, що дівчині 17 років? Нічого, що молодість у неї пройде серед пелюшок-сорочечок?
Загалом, я не витримала – відчитала його. Чоловік мовчав сидів, але по обличчю зрозуміла, що Богдан підтримки в його особі більше не побачить. Дала Богдану сумку з фруктами і молочко для Орисі і відправила подумати над тим, що він тільки що сказав.
Коли він пішов, довго розмовляли з чоловіком про те, чи потрібен Орисі такий чоловік і батько дитини, сам він до цього додумався або мама його навчила… Орисі вирішили поки нічого не говорити – вона щаслива ходить, чекає одруження, в’яже шкарпеточки вже малюкові…
Богдан, звичайно, здивував своїм висловлюванням – герой, забабахав дитині дитину, а тепер хизується ще тим, що заміж її бере… Може, вони з мамою думають, що заради того щоб Орисю заміж видати ми що завгодно віддамо?
Помиляються. Як на мене так краще взагалі без чоловіка, ніж з таким. Мій, наприклад, любить в чарку заглянути, але нічого у мене не просив ніколи в матеріальному плані, і не робить різниці між своєю і моєю дочками. А цей.
Я думаю, що довго вони з Орисею не проживуть… Шкода дівчину – стільки розчарувань їй доведеться пережити… Сподіваюся, звичайно, що він це не подумавши сказав, але передчуття погане.
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
