Коли я вийшла з будинку сестри, то помітила Вадима. Він виходив з сусіднього під’їзду. Мені нічого не залишалося, як простежити за ним, і нарешті відкрити Наталці очі.
Минулого тижня Вадим сказав, що працюватиме в ніч. Виходить, що він пізно йде, а додому приходить вдень. Поспить і знову на нічну зміну.
– З якого дива ти така впевнена в ньому? За ним уже гріхи водилися. Як він може тебе настільки переконати у своїй невинності? Наталю, ти ж мені сестра, я тобі добра бажаю, розплющ очі! Одумайся!
– Хто не помиляється? Тільки він усе усвідомив і пообіцяв мені, що ніколи більше так не вчинить. Я не маю причин йому не вірити. Не смій на нього намовляти. Він хороший.
– Тобі хочеться йому вірити. Але він же пройдисвіт ще той. Його неодноразово ловила на обмані ти особисто. Навіщо ти за нього чіпляєшся? — запитую я своєї сестри Наталі, коли її чоловік вкотре викинув фокус.
Вони у шлюбі всього два роки, але за цей період сестра постійно прощала його за все, що тільки можна. Навіщо він одружився, якщо йому не сидиться на місці? Ось взагалі незрозуміло.
А вона йому довіряє, він користується цим. Падає їй у ноги і вимолює прощення.
Ще тиждень тому Вадим влаштувався на нічну роботу. Виходить, що він пізно вночі йде і додому приходить вдень, відсипається і знову на ніч іде.
– Та в нього з цією новою роботою стільки замовлень, що скоро й жити там доводиться. Тільки чомусь платити більше відмовляються. Примушують роботу робити вдвічі більше або натякають на звільнення. І як бути? Ось і працюю. – Запевняв чоловік сестру.
Тільки я більше, ніж впевнена, що він зовсім не працювати вночі ходить. Хіба можна собі уявити, щоб молодий хлопець працював у дві зміни? Таких чоловіків не існує навіть. Його б уже відірвали з ногами та руками у будь-якій організації. Таких спеціалістів завжди не вистачає.
Прийшла я сьогодні до сестри і намагаюсь розплющити очі на правду. Пояснити, що з цим чоловіком вони не мають майбутнього. Настав час “відправити” його, куди подалі і наново жити починати.
– Наталочко, я все можу зрозуміти, що почуття у тебе до нього, що тобі не хочеться позбавлятися своїх рожевих окулярів, я теж так любила чоловіка, але вони зовсім різні у нас. Ми якщо і посперечаємося з ним, то миримось і не зраджуємо один одному. Для нас сім’я понад усе.
– А з чого ти взяла, що в нас не так? У нас велике кохання. Досить заздрити. Адже твоєму вже скільки стукнуло? 40? А моєму ще й 30 немає! Враховуючи той факт, що нам із сестрою трохи за тридцять.
– Та ти б задумалася! Ну хто стане так горбатитись у дві зміни і вночі за ті самі гроші, що й за одну роботу платять? Тобі не здається, що це якось дивно? Чи не легше пошукати щось інше?
– Та гаразд тобі, припини. Адже Вадим не дуже хороша людина, і вчинити так зі мною не зможе. Просто між нами щирі і ніжні почуття ми обожнюємо один одного і довіряємо всі секрети.
Він просто користується тобою, обманює у всьому. І вночі він ходить не на роботу.
Мій чоловік не може мені говорити не правду, я йому вірю, він у мене порядний та чесний.
– Та з чого ти це взяла? Ти ж сама його вже не раз ловила! Як він так тебе обкрутив, не збагну. Наталю, одумайся, ти мені небайдужа.
– Я пам’ятаю, він припускався помилок, але після цього все усвідомив і сказав, що це не повториться. Він дуже змінився і я не маю підстав йому не довіряти. Я нічого не хочу чути.
Мені так і не вдалося переконати сестру. Пригнічена я опустила руки і пішла додому.
Ось як можна бути такою наївною? Просто не зрозумію, що сталося з моєю сестрою? – подумала я.
Підходячи до свого будинку, я помітила, як Вадим вийшов із сусіднього будинку і крадькома швидко пішов кудись. Я вирішила простежити за ним – йшов у напрямку роботи, але це ще не сто відсотків.
Невже й справді працює вночі? Щось я все-рівно в цьому сумніваюся.
Ну що ж, хай розбираються самі. Тільки нехай нарікає потім на себе і не каже, що я її не попереджала. Життя все розставить по своїх місцях…
Фото ілюстративне
