Мене звати Галина. Мені 35 років. Я розлучена і виховую двох дітей. Правда, вся моя рідня мене не підтримала у розлученні.
– Такого чоловіка покинути. Чим ти тільки думала?
Я справді покинула Степана тому, що зустріла іншого чоловіка. Юра на десять років від мене старший, але це нічого не означає.
Після Великодня ми з Юрком розписалися. Він гарно ладнає з дітьми.
Мій колишній чоловік Степан зараз захищає Україну. Його батьки зі мною не спілкуються, бо вважають, що я зіпсувала їх сину життя.
Вони лише онуків забирають, але не через мене, а через моїх батьків. Вони не хочуть мене бачити.
І ось до чого я все це веду.
Після того, як ми з Юрою розписалися, то я виклала у одну з мереж фото, де ми стоїмо з Юрою і дітьми і зі свідоцтвом про шлюб.
В коментарях всі родичі нас вітали і бажали великого і вічного кохання.
Я дуже раділа, що всі таки змирилися з моїм рішенням і прийняли мого нового чоловіка.
Але виявляється всі ці “привітання” це чисто для галочки.
По черзі всі родичі стали надзвонювати моїй мамі і тату, і казати, на якого я старого діда поміняла воєнного, молодого і красивого Степана.
Так, Юра справді виглядає старше свого віку, він нижчий ростом і трохи лисуватий. Але ж це нічого не означає.
Він любить і мене і моїх дітей. А хто там і що думає, я не зважаю.
Я не кохала свого колишнього, то чому я повинна жити з нелюбом?
Як довести родичам, що мені добре, і я щаслива?
Автор Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua