Коли я запропонувала Олеговим батькам переїхати жити в село, а нам віддати квартиру, ті обурилися. – Там немає удобств, а я відрами воду носити вже не маю сил. – То про себе ви думаєте, а ось доля рідних онуків вас геть не цікавить? Нам тісно в одній кімнаті всім! Там свіже повітря, овочі і фрукти без хімії. Могли б заради онуків і поступитися.
Загалом у нас тут така ситуація. У нашій родині очікується поповнення, а батьки відмовляються віддавати нам квартиру. Хоча я на неї теж можу претендувати, я в ній прописана. Онуків їм на світ приводжу, а їм квартиру шкода і не хочуть навіть з онуками допомагати.
Ми планували після народження другої дитини і переїхати в батьківську трикімнатну квартиру, свою однокімнатну продати і купити собі автівку, тому що про машину ми теж давно вже думаємо.
А батьки самі не пропадуть, у них в селі будиночок є, можуть туди поїхати жити. Їм і для віку корисно на свіжому повітрі, подалі від заводів і фабрик. Можна господарство завести з курками і кізочками. І дитині від цього добре буде. Свіжі екологічно чисті продукти з села.
А батьків не переконаєш, кажуть, що газу там немає, удобства на вулиці, воду треба відрами носити. Я їх претензій зрозуміти не можу, ну і що, що цього немає, а нам же як жити? Нас четверо, в однокімнатній квартирі як нам тулитися? І автомобіль старий. З дитиною взагалі машина обов’язкова, весь час з коляскою ходити…
На свекруху покладатися взагалі безнадійно, вона тільки дочці своїй допомагає, про сім’ю сина і не думає. Нещодавно продала свою квартиру, купила собі і дочці по однокімнатній, а про сім’ю сина і не замислилася.
А навіщо їм, зрозуміти не можу. Живуть вони з чоловіком років десять разом, дітей не мають. Не те що я, все онуками їх радую, і нам за це нічого не належить.
І чому все так несправедливо?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook