Коли Ярині Степанівні виповнилося 74 роки, вона оформила заповіт на молодшу дочку. У бабусі двокімнатна квартира, будиночок, 4 земельні паї. Словом, є, що залишити.
А ще у Ярини Степанівни, крім дочки Оксани, був середній синок, що любив закласти за комір, і «таке собі» старший. житель великого міста у вічних боргах, кредитах, геніальних проектах. Навіть свою квартиру старший продав заради якогось мега плану, живе у гуртожитку, каже – йде до успіху.
Вся родина між собою у дуже спецефічних взаєминах.
Бабуся за всіма прогнозами мала прожити близько року, але боролася цілих три. Останній рік був особливо важким. Бідолаху чесно забезпечили доглядом, дочка Оксана покинула роботу з перспективами, її чоловік – роботу простіше змінив на більш грошову та складнішу, де сам залишив частину здоров’я.
Коли попрощалися з Яриною Степанівною, стало відомо: а дочка не в спадкоємцях! І заповіт переписано ще два роки тому.
Був би шанс його оскаржити, якби воно було хоча б у межах року – там у бабусі були явні «ку-ку», підтверджені документами. Але старенька все зробила як слід. Будиночок отримував синок середній, а решту – старший син.
Навіщо вона це зробила – ніхто не знає. Середній син сказав, що будинок реально був відписаний йому, а ось старшому треба було, нібито, пустити пилюку в очі комусь там, начебто пасії черговій, з якою заради капіталу зустрічався, ось він маму і попросив. Нібито. Так собі байка.
Але навіть якщо правда – Ярина Степанівна потім про заповіт забула, а син їй і не нагадав. А Оксана з чоловіком тепер там, де і були, от тільки роки і здоров’я її і чоловіка витрачені на догляд за мамою.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
