fbpx

Коли зателефонувала подруга, я відразу відчула щось не добре. – Ти давно у фейсбуці не сиділа я бачу! – Та не до цього мені. А що таке, якісь новини? – Так новини, і про тебе моя дорогенька. Ще й не дуже хороші. Ох вже твій колишній вчудив. В коментарях ніде “яблуку впасти”. – Номеру телефону Жені в мене не було, благо родичі його виручили. Мабуть подумали, що повернути його в сім’ю хочу

Коли зателефонувала подруга, я відразу відчула щось не добре. – Ти давно у фейсбуці не сиділа я бачу! – Та не до цього мені. А що таке, якісь новини? – Так новини, і про тебе моя дорогенька. Ще й не дуже хороші. Ох вже твій колишній вчудив. В коментарях ніде “яблуку впасти”. – Номеру телефону Жені в мене не було, благо родичі його виручили. Мабуть подумали, що повернути його в сім’ю хочу.

***

Так ми жили з Євгеном “добре”, що розлучилися. Багато було гіркоти і болю. Аліменти… Та які аліменти. Я забула і старалась про це не згадувати. Минуло років десять. У мене сім’я, тепер справжня. Любов і щастя.

За колишнього вже ніхто і не пам’ятає. А тут дзвонять знайомі, кажуть, що “висить” наше з дочкою фото в якійсь групі міста.

А під фото підпис – “Пішла з дому дружина, забрала дитину, що робити не знаю. Дружина взагалі-то погана, любить “веселе” життя, заглянути до чарки… Дитину шкода. Допоможіть”.

Контактів будь-яких його у мене немає. Сяк-так знайшла через соцмережі у його родичів…

Дзвоню, кажу, що ж ти робиш? Навіщо тобі це. Стільки років минуло. Але ж народ, там в групі, вже мало не пошуковий загін організував.

В коментарях мене як тільки не називають. Народ же хорошого не напише…

А я, говорить, подивився в соцмережах, що живеш ти добре, чоловік хороший, щаслива. Треба ж хоч ложку дьогтю… Нехай, говорить, може знайомі чоловіка побачать, тебе впізнають, нехай поговорять лишнього…

Сказати, що я була здивована – це нічого сказати… Він навіть не договорив, посміявся і слухавку кинув. Мене в чорний список…

Я звичайно писала в групу цю, писала модераторам. Друзі мої і знайомі писали спростування…

Чоловік мій взагалі сказав не звертай уваги, я поїду і по чоловічому поговорю… Ну так, щоб колишній мав з чим до поліції йти…

Я написала колишнім родичам, що подаю нарешті на нього на аліменти. Хвилин через десять дзвонить, лається…

Каже, раз я заміжня, нехай дитину новий чоловік годує, а він тут вже ні до чого. Він дочку не бачив багато років. І не горить бажанням. І взагалі скоріш за все, не від нього вона… Але налякала я його конкретно.

Аліменти, Господи, як же гидко, що я колись була за ним заміжня… Видалив всі пости в групі… На аліменти подавати не стала, ну його, хай собі залишить…

А ось недавно дізналася, що навіть якщо він аліменти не платив все життя, то як тільки дитині вісімнадцять виповниться, він спокійно може на неї заявити і вимагати собі – аліменти …

Цікаво це правда? Хто що знає по такій ситуації?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page