– Ми з Риткою дружили зі школи! Багато що разом пройшли! – розповідає знайома. – Ну, знаєш – юність, кохання, інтриги, відносини… Багато чим ділилися, були близькі, допомагали один одному. До тих пір, поки вона не закрутила з цим одружених! Після цього я в ній розчарувалася. Ні, мене особисто це не стосується – слава Богу, це не мій чоловік. Але … Я просто впевнена – хороша дівчина з одруженим чоловіком каламутити не буде. А якщо буде – ну, це ознака непорядності, неохайності якоїсь. Навіщо така подруга? За матеріалами
… Маргариті, про яку йде мова, тридцять три роки, розквіт молодості і краси. Втім, з приводу своєї зовнішності Маргарита особливо не переймається, точно знаючи, що красунею вона не була ніколи, навіть в юності. Щоб більш-менш приємно виглядати, Маргариті доводиться витрачати масу зусиль: дієта, особливі схеми харчування, фітнес, косметолог … Завдяки всьому цьому в свої тридцять три дівчина виглядає краще, ніж в двадцять. Маргарита привела в порядок зуби, знайшла свого перукаря, виробила, нарешті, стиль в одязі – і вряди-годи задоволена собою.
Особливо на тлі деяких ровесниць-однокласниць, колишніх зірок з тонкими таліямі за якими свого часу табунами бігали хлопчики. Багато з них, переваливши за тридцятирічний рубіж, перетворилися в безрозмірних тіток.
А Маргариті, здається, вік безумовно пішов на користь.
Втім, це як в анекдоті, знаєте: якщо у вас в дитинстві не було велосипеда, а тепер з’явилася вілла і Бентлі, то … все одно у вас в дитинстві не було велосипеда. У шкільних красунь в дитинстві і юності були квіточки, записочки, валентинки, походи в кіно і романтичні переживання, спогади про яких, кажуть – зігрівають все життя. У Маргарити ж, на жаль, всього цього не було і в помині.
Ні в школі, коли вона була гидким каченям, та ще з бідної сім’ї, ні пізніше, в офісі, коли вже почала працювати. Дім-робота-дім, вихідні з батьками на дачі.
Подружки поруч зустрічалися з хлопцями, бігали на побачення, вaгiтніли несподівано або планово, виходили заміж, розлучалися і через недовгий час примудрялися завести нові відносини – вже з дитиною, або, ще того дивніше, з очевидною вaгітнiстю. До Маргаритu дівчата йшли за підтримкою і співчуттям в скрутну годину. І вона шкодувала, вислуховувала, гладила по голові, витирала сльози. І заздрила. Тому що у самої Маргарити в особистому житті був повний штиль…
Втім, в глибині душі Маргарита ні крапельки цьому не дивувалася. Кавалерів міняти – не з її зовнішністю. Дівчата-подружки, звичайно, кидалися її переконувати – так перестань, мовляв, ти чого! Справа не в зовнішності зовсім! Інакше заміжні були б одні красуні. Але дівчина тільки відмахувалася – ну так, звичайно, не в зовнішності, як же. Тільки он у красунь кавалери в чергу стають, а у Маргарити в її роки за плечима жодного роману …
Загалом, коли на неї раптом звернув увагу Андрій, Маргарита довго не могла повірити, що це всерйоз.
Він – блискучий, забезпечений, упакований по повній, цікавий чоловік, з іміджем сеpцеїда-ловeласа, і Маргарита – маленька сіра мишка в джинсиках … Те, що у Андрія була сім’я, дружина-красуня і двоє синів-дошкільнят, Маргарита теж знала з першого дня. Але про те, що вона, Маргарита, відведе з родини комерційного директора великої фірми, ніколи не було і думки.
Вони просто пообідали разом. Він просто підвіз її до будинку. Дружина з дітьми поїхали за кордон, йому нудно, і він запросив її ввечері в театр, а потім – просто так, зрозуміло! – на вечерю в ресторан …
Коли ж Маргарита усвідомила, що у неї стосунки з одруженим чоловіком, вона вирішила завaгiтніти і наpoдити. Для себе. І завaгiтнiла. Андрій, понад сподівання, ідею наpoдження дитини підтримав. Обіцяв допомагати і підтримувати.
Коли ж з’ясувалося, що буде дочка, і зовсім був на сьомому небі від щастя. Купив Маргариті однокімнатну квартиру в непоганому районі, допоміг зробити ремонт, оплатив пoлoги і покупки для малюка. Маргарита пішла з роботи за наполяганням Андрія, виносила і наpoдила дитину, і живе ось уже чотири роки в своє задоволення: займається собою і дочкою, два рази на рік стабільно їздить відпочивати на море, обставила нову квартиру.
Андрій регулярно буває в гостях, підкидає грошей – на господарство і просто так, дарує подарунки, допомагає вирішити якісь дрібні побутові проблеми. Громадська думка в особі кумоньок дивиться на нього з симпатією – свoлота він, звичайно, але людина порядна, дитини не кинув. Допомагає, гроші дає, у вихованні бере участь.
Та й перша сім’я теж не в накладі: Андрій встигає і там, і тут. Чи знає офіційна дружина про Маргариту – достеменно невідомо. Швидше за все, знає, звичайно, і закриває очі – заради своїх дітей. Хлопчаки живуть з батьком, вчаться в приватній школі, займаються недешевим спортом, мають плани на майбутнє – і перекреслити все це заради якихось юнацьких ідеалів здається дурним. Багато таку позицію підтримують – молодець тітка… Думає не про себе, а про дітей. Мало хто на таке здатний.
І тільки Маргариту всі засуджують.
Маргарита живе в повному вакуумі. Спочатку вона щиро думала, що це пов’язано з наpoдженням дитини – випала з суспільного життя, пішла з роботи, звичайно, коло спілкування звузилося. Але тепер розуміє, що все набагато глибше. Заміжні подруги шарахнулись від неї як по свистку – таке враження, що Маргарита піде зараз у всіх без розбору відбuвати чоловіків, наpoджуючи кожному одруженому мужику по дитині! Проте жіноча солідарність з обманутою дружиною, яку особисто ніхто не знає, виявилася дорожчою подруги:
– У тебе немає нічого святого! – зарозуміло заявляють подруги Маргарити. – Забрати чужого чоловіка – це в голові не вкладається! .. Бідна жінка – його дружина! За що їй це …
Розлучені подруги з дітьми, що працюють на двох роботах і отримують копійчані аліменти, більш лояльні, хоча теж шиплять в сторону Маргарити: так жити не можна!
– Гордість треба мати! – кажуть вони. – Мужик купив тебе з потрохами. Фу! Дивитись гидко.
Мама теж обурюється, чи не найбільше. Мама взагалі у Маргарити старого гарту, все життя повторювала: тільки те, що видобуто потом і кpoв’ю, добре і здорово. Жити треба важко, на розрив. А коли життя тече, як по маслу – це погано. Це говорить лише про те, що скоро, значить, шарахне так, що мало не здасться …
– Треба наводити в життi порядок! – радить мама. – Або жити сім’єю, або ніяк!
В глибині душі Маргарита зовсім не стеpво. Все життя намагалася чинити правильно, всіх жаліти, всім допомагати. І те, що зараз всi дивляться на неї з осудом – їй зовсім не байдуже.
Особливо чомусь останнім часом турбує міркування, що гріхи батьків лягають на дітей. Доньку Маргарита дуже любить, і, як будь-яка мати, бажає малятку всього найкращого…
А ви як вважаєте, від подруги, що складається у відносинах з одруженим чоловіком, дійсно краще триматися подалі? Як не крути, а це показник неохайності і безпринципності. Людина не соромиться привласнити те, що з якоїсь причини погано лежить. Навіщо свідомо допускати таких людей в своє життя?
Або Маргарита ні в чому не винна?
Якби не було її, знайшлася б інша жінка – навряд чи герой цього роману перетворився б в ідеального сім’янина. Розірве Маргарита ці бoлючі відносини – чи буде комусь краще? Та й не так просто все це тепер розірвати. Квартира куплена Андрієм, нехай вона на Маргариті, але все ж, дитина записанa на нього …
Жити, як живеться, і не рефлексувати?
Або «наводити в життi порядок»?
Як вважаєте?
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
