fbpx
життєві історії
Колись мене хвилювало майбутнє моїх донечок, а зараз просто хочу жити окремо і з ними не спілкуватися. Ніколи не думала, що саме мене торкнеться таке ставлення від дітей, в яких я вклала всю свою любов

Матеріал відредагований журналістами сайту ibilingua.com

Моя думка завжди була така, що в поведінці, як маленьких, так і дорослих дітей винні самі батьки.

Я своїх донечок привчала до акуратності, відповідальності, допомоги по дому. Була щасливаа, що дівчатка ростуть розумними і самостійними. Все для них я робила сама, так як з чоловіком давно в розлученні.

Зараз дочки дорослі (25 і 27 років), працюють, але допомоги від них я не бачу, навпаки, я оплачую комуналку, купую їжу, прибираю та готую. Спершу я просто хотіла допомогти, коли вони вчилися, щоб не відволікати їх, зараз це сприймається як належне, ще й невдоволень купа, що не зробила те чи це. І лише тепер я бачу, що мої дівчатка виросли ледачими і невдячними.

Жодна заміж не вийшла, і що найгірше, навіть цим не переймаються. Молодша дочка зустрічалася з хлопцем три роки, але заміж він її так і не покликав, а після розставання незабаром одружився.

Читайте також:ТАКІ ПІСНІ КАРТОПЛЯНІ КОТЛЕТКИ, НАВЧИЛА ГОТУВАТИ МЕНЕ СВЕКРУХА. І ВИ ЗНАЄТЕ, МЕНІ ТАК СПОДОБАВСЯ ЦЕЙ СМАК, ЩО ГОТУЮ НЕ ЛИШЕ В ПІСТ, А КОЛИ ЗАМАНЕТЬСЯ. ШВИДКО, ЛЕГКО І СМАЧНО! 

Старша часто змінює роботу, а поки шукає може місяцями сидіти вдома, постійно вимагаючи гроші у мене в борг, але ще жодного разу не повертала. В мене вже й образа до них появилася. У нас двокімнатна квартира і вони живуть в одній кімнаті. Спеціально починають мене провокувати, лаятися зі мною навіть через дрібниці, щоб я не витримала і поїхала жити на дачу. І це дуже сумно.

Але я ще працюю, та й дачний будиночок не пристосований для зими. Але їх це зовсім не цікавить, їм головне, щоб мене не було, і буде кожному по кімнаті. Не розумію, де я упустила їх, чому вони перетворилися з милих і слухняних дівчаток, в злих і корисливих.

Подруга радить продати дачу і купити собі маленьку квартиру окремо від них, але цього не вистачить, а брати кредит я боюся, і я розумію, що платити за комуналку вони не будуть. Ну не готові вони до самостійного життя, на жаль. Боюся, що за борги можуть і відібрати квартиру, але і оплачувати їх проживання теж не можу і не хочу.

Колись мене хвилювало їх майбутнє, та зараз я просто хочу жити окремо і з ними не спілкуватися. Ніколи не думала, що саме мене торкнеться таке ставлення від дітей.

Чому саме так? Чому саме я? Можливо їм не вистачало батька, тому вони й виросли такі, які виросли…

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Бажаєте бути в курсі всіх новин? Підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням ibilingua.com

facebook