Колись у мене була подруга Іванна, спілкувалися ми з самої школи і років до 30, а потім дружба закінчилася, вірніше сказати, подруга її завершила, позначивши мене своїм особистим ворогом.
Все сталося так. Іванна вийшла заміж, чоловік був доброю турботливою людиною, позитивною з усіх боків, а подруга в силу характеру і розпещеності хорошим життям (багаті батьки та гарна зовнішність) не цінувала цього ні краплі.
Вона просто потім говорила, що з чоловіком їй нудно, він домашній спокійний, а вона гаряча і їй потрібні пристрасті та емоції.
Ви, мабуть, уже здогадалися, чим усе скінчилося так?
Вона зрадила чоловіка, і це випливло назовні, чоловік не пробачив і покинув її.
Ви запитаєте, а до чого ж тут ти? Я тут при тому, що познайомила його, не спеціально і без наміру, зі своєю молодшою сестрою, зараз вони з Любою разом уже п’ять років, виховують сина і чекають на другого малюка.
Ну а подруга назвала мене особистим ворогом, звинувативши в тому, що я навмисне все влаштувала, щоб налагодити життя молодшій сестрі.
Така ось дружба і така ось людина ця моя Іванна. Сама вона живе одна з дитиною зараз, чомусь їй не щастить з чоловіками. Але я і не здивована.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
