– Що ти тут робиш?
– Прошу, не гони. Тільки ти мені можеш допомогти.
З такими словами я зустрілася з колишнім чоловіком через 5-ть років після розлучення. Син уже до того моменту вступив до ВНЗ, навчався в іншому місті. Джерело
Я проживала одна. Розлучалися з чоловіком погано, розмін квартири, поділ усього, він не хотів нам з сином залишити нічого зайвого, вважав, що я і без того досить заробляю. Дивлюся в очі, а там ніби інша людина. Немов змінили.
Немає тієї агресії і злості, ні хамства і вимог. Є просто якийсь утомлений чоловік, який просить про допомогу. Я пустила їх в будинок. Дівчинку відвела на кухню, налила чаю, дала цукерок.
Сама пішла в кімнату, слухати колишнього і те, що з ним сталося. Ми з донькою залишилися одні – почав свою розповідь колишній. В результаті виявилося, що:
1) Він одружився.
2) У нього народилася дочка.
3) Жінка була наркоманкою.
4) Вона продала все, що могла.
5) Пропала безвісти.
Читайте також: – Самі дивіться за мамою. Вона сімнадцять років про мене не згадувала – відповіла сестра на вимоги доглядати за хворою матір’ю
Колишній чоловік намагався самостійно виховувати дочку, але не вийшло. Мати його пішла з життя ще до нашого розлучення, просити про допомогу особливо не було кого, тому він прийшов до мене.
Після всього, що сталося в період розлучення і після, мені хотілося гнати його в шию. Але очі його дочки не давали мені спокою.
Якщо мати її наркоманка і пропала, то ймовірно, що вже немає в живих.
Заради дівчинки я прийняла рішення надати допомогу, але обмежила термін.
І було 3 правила:
1) Він тут ніхто.
2) Я зможу відмовитися в будь-який момент.
3) Він їде миритися з сином.
Колишній погодився на всі умови. У перший же тиждень полагодив будинку все, що зміг знайти. Ходив в магазин, допомагав по дому, гуляв з донькою.
Я ніколи не бачила його таким. Це був якийсь зовсім незнайомий мені чоловік, шалено любить свою дочку.
Дівчинка була трохи старше 3-х років тоді. Миттєво прив’язалася до мене. Схожа на свого тата.
Я так мріяла про дівчинку, але видалили обидві труби в 32 роки, довелося забути про мрію. З колишнім прекрасні дружні відносини через півроку перейшли в сімейні.
Він повернув повагу сина, повернув і мою, та й я з ним щаслива. Став найкращою версією себе.
Дочка його стала нашою. На таке щастя я і розраховувати не могла, зараз все чудово, кожен раз згадую, що хотіла прогнати його, я б стільки упустила.
